1. В каком ряду находятся вещества только с ковалентной связью – назвать выбранные вещества, указать полярная или неполярная связь: А) K2O, Na2S, LiCl Б) MgO, H2O, H2S В) H2SO4, CO2, Cl2 2. Найти соответствие между количеством не спаренных электронов и химическим элементом (в основном состоянии): 1) N а) 1 2) S б) 3 3) F в) 2 3. Напишите схему образования химической связи в молекуле Н2S; F2

1) В) H2SO4 - ковалентная полярная связь , CO2 - ковалентная полярная связь , Cl2 - ковалентная неполярная связь.

2) 1-б
2- в
3-а

Крахмал - дает такую окраску. Его реакция с йодом (йод-крахмальная реакция) является характерной качественной реакцией на крахмал и на иод  Окраску имеет комплекс иода с крахмалом, образование которого объясняют молекул I2 помещаться в длинных полостях между витками спиралей, образованных молекулой крахмала. Полости заполнены плотно, и взаимодействия между молекулами достаточно сильны, чтобы обеспечить появление интенсивного окрашивания даже при очень низких концентрациях иода.   При взаимодействии йода с крахмалом образуется соединение включения (клатрат) канального типа. Клатрат – это комплексное соединение, в котором частицы одного вещества («молекулы-гости» ) внедряются в кристаллическую структуру «молекул-хозяев» . В роли «молекул-хозяев» выступают молекулы амилозы, а «гостями» являются молекулы йода. Молекулы йода располагаются в канале спирали диаметром ~1 нм, создаваемой молекулой амилозы, в виде цепей ×××I×××I×××I×××I×××I×××. Попадая в спираль, молекулы йода испытывают сильное влияние со стороны своего окружения (ОН-групп) , в результате чего увеличивается длина связи I–I до 0,306 нм (в молекуле йода длина связи 0,267 нм) . Причем эта длина едина для всех атомов йода в цепи. Данный процесс сопровождается изменением бурой окраски йода на сине-фиолетовую (lмакс 620–680 нм) . Амилопектин, в отличие от амилозы, дает с йодом красно-фиолетовое окрашивание 

Навчальний посібник містить 2 розділи: “Розчини” та

“Фазові рівноваги”, вивчення яких має важливе значення для

теорії і практики металургійного виробництва .

Процеси плавлення металургійної шихти у печах, віднов-

лення її компонентів, розчинення різних додатків, газів, взає-

модія металевих розплавів з вогнетривами, шлаками відбува-

ються у високотемпературних розчинах. Тому вивчення осно-

вних законів, які дозволяють розрахувати властивості метале-

вих і неметалевих високотемпературних розчинів залежно від

їхнього складу, є дуже важливим для інженерів-металургів.

У посібнику наведені основні закони ідеальних розчинів,

розглянуті причини відхилення властивостей реальних розчи-

нів від ідеальних, подані характеристики, які дозволяють за-

стосувати закони ідеальних розчинів до реальних, а також

приклади використання певних законів для окремих операцій

металургійного виробництва .

Більшість металевих сплавів, шлаків, вогнетривів являють

собою багатокомпонентні системи, але з певними допущення -

ми їх можна розглядати як дво- або трикомпонентні системи і

використовувати відомі для них закономірності для реальних

систем і технологічних процесів. Розділ “Фазові рівноваги”

містить відомості про загальні закономірності щодо фазових

рівноваг у основних типах одно-, дво- і трикомпонентних сис-

темах. Вивчення цього матеріалу необхідно для розуміння

процесів, які відбуваються в металевих та неметалевих розп-

лавах при їхньому охолодженні та нагріванні, а також для ви-

значення температур фазових перетворень сплавів, кількості

фаз і ступенів вільності, хімічного складу фаз і масового вмі-

сту в них компонентів за певних умов у сплавах різного скла-

ду та відомої загальної маси.

Необхідність видання такого посібника обумовлена браком

підручників з фізичної хімії, більшість з яких була видана 15-

20 років тому. До того ж практично відсутні підручники, ви-

дані українською мовою. При складанні посібника були вико-

ристані матеріали з найпоширеніших підручників , моногра-

фій, довідників .

Матеріал викладений у доступній формі, деякі теоретичні

положення проілюстровані прикладами розрахунків і практи-

чного застосування у металургійному виробництві.