Найти массу гидроксида алюминия, образованного 102 г хлорида алюминия и гидроксида натрия

1)Диссоциация в водном растворе, 2)взаимодействие с магнием, 3) гидроксидом кальция, 4)аммиаком, 5)некоторыми солями. Как пример приведу соляную кислоту: HCl2 => означает Cl с индексом 2 (маленькая цифра, пишущаяся внизу справа химического элемента) 2HCl => означает HCl с коэффициентом 2 (большая цифра, пишущаяся перед химическим соединением или элементом) H+ => означает ион водорода с зарядом +1 Cl- => означает ион хлора с зарядом -1 1)HCl => H+ + Cl- 2)2HCl + Mg => MgCl2 + H2 3) 2HCl + Ca(OH)2 => CaCl2 + 2H2O 4) HCl + NH3 * H2O => NH4Cl + H2O 5) HCl + AgNO3 => AgCl + HNO3

1 З поверхні крейди виділяється газувата речовина.

СаСО3↓+2НСІ=СО2↑+Н2О+СаСІ2

СаСО3↓+2Н⁺+2СІ⁻=СО2↑+Н2О+Са²⁺+2СІ⁻

СаСО3↓+2Н⁺=СО2↑+Н2О+Са²⁺

2.Запалена скіпка потухла, бо виділяється вуглекислий газ, який не підтримує горіння.

3. Розчин вапняної води починає мутніти, утворюється нерозчинна сіль.

СО2↑+Са(ОН)2=СаСО3↓+Н2О

СО2↑+Са²⁺+2(ОН)⁻=СаСО3↓+Н2О

СО2↑+Са²⁺+2(ОН)⁻=СаСО3↓+Н2О

4. При подальшому пропусканні розчин знову стає прозорим, осад розчиняється

СаСО3↓+Н2О+СО2↑=Са²⁺+2(НСО3)⁻

СаСО3↓+Н2О+СО2↑=Са²⁺+2(НСО3⁻)

5. У пробірці появляється білий осад та бульбашки газу

Са(НСО3)2= СаСО3↓+Н2О+ СО2↑

Са²⁺+2(НСО3)⁻= СаСО3↓+Н2О+ СО2↑

6.У лабораторних умовах вуглекислий газ можна добути дією кислоти на солі карбонати.

За наявності вуглекислого газу палаюча скіпка гасне, бо вуглекислий газ не підтримує горіння.

У разі дії вуглекислого газу на вапняну воду відбувається утворення нерозчинної речовини кальцій карбонату, а під час подальшої дії вуглекислого газу карбонат переходить у гідрогенкарбанат - розчинну сіль.

Під час нагрівання гідрогенкарбонат розкладається на карбонат та вуглекислий газ.

7. Карбонати можна виявити, діючи наприклад сіллю барію-ВаСІ2, яка утворює ВаСО3- білий осад.