Химический элемент не образует аллотропных видоизменений вещество — инертный одноатомный газ без цвета и запаха — используют для изготовления световой рекламы красно-оранжевого свечения.

10,6
На хрена тут первое предложение задачи - про "эквимолярность", "взрыв", "охлаждение" - СОВЕРШЕННО НЕПОНЯТНО. Видимо, для запудривания неокрепших мозгов. Вот нормальное условие этой задачи:

Определите массу сульфида алюминия, который может прореагировать с водой, если при взаимодействии такого же количества воды с цезием можно максимально получить 4,75 л (н. у.) газа.

Цезий тут тоже для запудривания мозгов. С тем же успехом в задаче можно указать натрий, калий кальций, барий или вообще ЛЮБОЙ щелочной или щелочноземельный металл, реагирующий с водой...

Приблизно четверта частина атомів усієї живої матерії припадає на частку Оксигену. Оскільки загальна кількість атомів Оксигену в природі незмінна, з видаленням кисню з повітря внаслідок дихання та інших процесів повинно відбуватися його поповнення. Найважливішими джерелами кисню в неживій природі є вуглекислий газ та вода. Кисень потрапляє в атмосферу головним чином внаслідок процесу фотосинтезу, в якому бере участь це-о-два. Важливим джерелом Оксигену є атмосфера Землі. Частина кисню утворюється у верхніх частинах атмосфери внаслідок дисоціації води під дією сонячного випромінювання. Частина кисню виділяється зеленими рослинами в процесі фотосинтезу із аш-два-о та це-о-два. У свою чергу атмосферний це-о-два утворюється внаслідок реакцій горіння та дихання тварин. Атмосферний о-два витрачається на утворення озону у верхніх частинах атмосфери, окисні процеси вивітрювання гірських порід, у процесі дихання тварин і в реакціях горіння. Перетворення о-два в це-о-два призводить до виділення енергії, відповідно, на перетворення це-о-два в о-два енергія повинна витрачатись. Ця енергія надається Сонцем. Таким чином, життя на Землі залежить від циклічних хімічних процесів, можливих завдяки потраплянню сонячної енергії. Застосування кисню зумовлене його хімічними властивостями. Кисень широко використовується як окисник. Його застосовують для зварювання та різання металів, у хімічній промисловості – для добування різноманітних сполук та інтенсифікації деяких виробничих процесів. У космічній техніці кисень застосовується для спалювання водню та інших видів палива, в авіації – при польотах на значних висотах, у хірургії – для підтримання хворих з ускладненим диханням. Біологічна роль кисню зумовлена його здатністю підтримувати дихання. Людина при диханні протягом однієї хвилини в середньому споживає 0,5 дм3 кисню, протягом доби – 720 дм3, а протягом року – 262,8 м3 кисню.