Масові частки Карбону й Гідрогену в складі чотирьох ненасичених вуглеводнів дорівнюють: 85, 7% − С і 14, 3% − Н. Установіть формули цих вуглеводнів, якщо відносні густини їхніх парів за повітрям відповідно дорівнюють 0, 98; 1, 5; 2, 00; 2, 43. Напишіть рівняння хімічних реакцій, у результаті яких можна добути ці вуглеводні в умовах лабораторії. Наведіть структурні формули ізомерів цих вуглеводнів.

Відповідь:

НАСИЧЕНІ ВУГЛЕВОДНІ (алкани, парафіни) — вуглеводні аліфатичного ряду, в молекулах яких атоми карбону зв’язані між собою ковалентними зв’язками. Загальна формула CnH2n + 2. Довжина зв’язку С–С становить 1,54 Å, зв’язку С–Н — 1,09 Å, валентний кут (кут між зв’язками С–С–С) у газоподібному стані 109°28′, у кристалічному стані кут збільшується на 2°, а в деяких випадках і більше. Н.в. становлять гомологічний ряд, першим представником якого є метан (таблиця). Атоми карбону в Н.в. можуть бути зв’язані між собою послідовно, складаючи нерозгалужений ланцюг, а починаючи з вуглеводня С4Н10, можуть мати як нерозгалужений, так і розгалужений ланцюг. Алкани із нерозгалуженим ланцюгом атомів карбону називають нормальними (н-алкани). Назви всіх членів гомологічного ряду мають групове закінчення -ан. Перші члени ряду мають тривіальні назви: метан СН4, етан С2Н6, пропан С3Н8, бутан С4Н10; назви наступних гомологів складаються з грец. числівників: пентан С5Н12, гексан С6Н14 і т.д. Починаючи з етану, у алканів з’являються поворотні ізомери, з бутану — структурні ізомери (н-бутан, ізо-бутан), з гептану — оптичні ізомери (3-метилгептан). Кількість структурних ізомерів швидко збільшується із зростанням кількості атомів карбону в молекулі вуглеводню (бутан — С4Н10 — два ізомери; пентан — С5Н12 — три; октан — С8Н18 — 18 ізомерів, у декану С10Н22 їх 75 і т.д.). Нижчі члени гомологічного ряду (С1–С4 та неопентан) — гази, С5–С17 — рідини, починаючи з С18 — тверді речовини. Ізомери нормальної будови мають вищі Tкип, ніж ізомери з розгалуженим ланцюгом. Алкани мають декілька алотропічних модифікацій, кристалізуючись у гексагональній, тригональній, моноклинній та орторомбічній формах. Вони характеризуються великою теплотворною здатністю, є хорошими діелектриками.

Пояснення:

Відомо:

m(розчину)=50г;

W=20%.

Знайти:

m(речовини)-?

1. Знаходимо масу речовини (калій

сульфату) в розчині за формулою:

m(речовини)=(W•m(розчину))/100%

m(речовини)=(20%•50 г):100%=10г.

2. Знаходимо масу води:

m(води)=m(розчину)-m(речовини)=

=50 г - 10 г = 40 г.

Відповідь: для приготування

розчину калій сульфату масою

50 г з масовою часткою його

25% треба взяти калій сульфат

масою 10 г і воду масою 40 г.

1.Обчислимо,

які маси солі і

води треба

взяти для

приготування

розчину.

2. Відважимо

сіль масою 10г,

висипимо в

склянку.

3. Виміряємо

воду об'ємом

40 мл (відпо-

відає масі)

мірним цилінд-

ром, долиємо

до солі і пере-

мішаємо скля-

ною паличкою

до повного

розчинення.

И для этана, и для этена характерны:1) реакции бромирования

4) горение на воздухе
5) малая растворимость в воде
8. Для этилена справедливы утверждения:
1) присоединяя водород, превращается в этан
2) имеет только двойную связь в молекуле

5) горение на воздухе с образованием оксидов водорода и углерода

9. И для этана, и для метана характерны:
1) наличие одинарных связей в молекулах

4) горение на воздухе
5) реакции замещения
10. И для ацетилена, и для пропина характерны:
1) принадлежность к непредельным углеводородам
2) реакция присоединения воды

4) обесцвечивание раствора перманганата калия

11. Для пропана характерны утверждения:

2) общая формула молекулы CnH2n+2
3) используется в качестве топлива

5) относится к классу алканов