Обчислити об'єм води, який необхідно додати до 300 г 40 % розчину, щоб отримати розчин з масовою часткою калій гідроксиду

Відомо: V(СO2)=28 л. Знайти: m(С)-?, m(СН4)-?

Розв'язування:

іб

Виразимо об'єм СО2 через кількість речовини (n=V/VМ, де VM - постійна величина і за н.у. чисельно дорівнює 22,4 л/моль):

n(СO2)=V(СO2)/VM=28 л:22,4 л/моль=1,25 моль.

Записуємо рівняння реакцій спалювання вуглецю і метану:

С + О2 = СО2

СН4 + 2О2= СО2 + 2Н2О

Співвідношення кількості реагентів (у молях) дорівнює співвідношенню відповідних коефіцієнтів у рівнянні реакції.

За першим рівнянням записуємо співвідношення кількості речовини вуглецю і карбон (IV) оксиду: n(С):n(CO2)=1:1, бачимо, що кількість речовини однакова, тому n(C)=n(CO2)=1,25 моль.

За другим рівнянням реакції записуємо співвідношення кількості речовини метану і карбон (IV) оксиду: n(СН4):n(CO2)=1:1, бачимо, що кількість речовини однакова, тому тому n(CН4)=n(CO2)=1,25 моль.

З формули n=m/M, де М=Mr г/моль, знаходимо масу m=n•M

Mr(С)=Ar(С)=12, тому М(С)=12 г/моль,

Mr(СН4)=Ar(С)+4•Ar(Н)=12+4•1=16, тому М(СН4)=16 г/моль,

m(С)=n(С)•M(С)=1,25 моль•12 г/моль=15 г

m(СН4)=n(СН4)•M(СН4)=1,25 моль•16 г/моль=20 г

Визначимо у скільки разів більше необхідно маси метану, ніж маси вуглецю:

m(CH4):M(C)=20 г : 15 г =1,3

Відповідь: у 1,3 рази більше необхідно маси метану, ніж маси вуглецю

іб

Записуємо рівняння реакцій спалювання метану і вуглецю:

С + О2 = СО2

СН4 + 2О2= СО2 + 2Н2О

Співвідношення кількості реагентів (у молях) дорівнює співвідношенню відповідних коефіцієнтів у рівнянні реакції.

За першим рівнянням записуємо співвідношення кількості речовини вуглецю і карбон (IV) оксиду: n(С)/1=n(СO2)/1

За другим рівнянням записуємо співвідношення кількості речовини метану і карбон (IV) оксиду: n(СН4)/1=n(СO2)/1

У цих співвідношеннях замінюємо кількість речовини карбон (IV) оксиду на співвідношення об’ємів (n=V/VM, де VM- постійна величина і за н.у. рівна 22,4 л/моль), а кількість речовини вуглецю і метану — на співвідношення мас (n=m/M, де M=Mr г/моль; Mr(С)=Ar(С)=12, тому М(С)=12 г/моль, Mr(СН4)=Ar(С)+4•Ar(Н)=12+4•1=16, тому М(СН4)=16 г/моль).

m(С)/М(С)=V(СO2)/VM, звідси виражаємо масу вуглецю:

m(С)•Vм=М(С)•V(СO2), тому

m(С)=М(С)•V(СO2):VM=12 г/моль • 28 л : 22,4 л/моль=15 г

m(СН4)/М(СН4))=V(СO2)/VM, звідси виражаємо масу метану:

m(СН4)•Vм=М(СН4)•V(СO2), тому

m(СН4)=М(СН4)•V(СO2):VM=16 г/моль •28 л:22,4 л/моль=20 г

Визначимо у скільки разів більше необхідно маси метану, ніж маси вуглецю:

m(CH4):M(C)=20 г : 15 г =1,3

Відповідь: у 1,3 рази більше необхідно маси метану, ніж маси вуглецю.

. Уравнение реакции горения угля: С(т.) + О2(г.) = СО2(г.). По определению, теплотой образования вещества называется количество тепла, выделяющееся при образовании 1 моля вещества из простых веществ, взятых в их стандартном состоянии. Т.е. при сжигании 1 моля угля выделяется Q = Qf(CO2) = 393,5 кДж. Количество угля в 1 кг = 1000/12 = 83,3 моль. Следовательно, при сгорании 1кг угля выделяется 393,5·83,3 = 32,8*103 кДж= 32,8 МДж.

     Сжигание метана протекает по следующему уравнению: СН4(г.) + 2О2(г.) = СО2(г.) + 2Н2О(г.). По следствию из закона Гесса найдем количество тепла, выделяющееся при сжигании 1 моль метана: Q = Qf(CO2) + 2Qf(H2O) - 2Qf(O2) - Qf(CH4). Так как теплота образования кислорода равна нулю, получаем: Q = 393.5 + 2·241.8 - 74.8 = 802,3 кДж. Количество метана в 1 м3 = 1000/22,4 = 44,6 моль. При сжигании 1 м3 метана выделяется 802,3·44,6 = 35,8*103 кДж = 35,8МДж.

     2. Для оценки тепла, необходимого для нагрева воздуха, рассчитаем его массу. Объем воздуха равен 50·2.5 = 125 м3. Масса воздуха 125·103·29/22,4 = 161830 г = 161,8 кг. Количество тепла, необходимое для нагрева тела массой m от температуры Т1 до температуры Т2, равно произведению его массы на удельную теплоемкость и на разность температур: Q = 161,8·1005·25 = 4,1*106 Дж = 4,1 МДж.

     3. По той же формуле для нагрева 150 л (150 кг) воды потребуется Q = 150·4200·85 = 53,6*106 Дж = 53,6 МДж.

     4. Угля потребуется 4,1/32,8 = 0,125 кг для нагрева воздуха и 53,6/32,8 = 1,63 кг для нагрева воды. Метана требуется 4,1/35,8 = 0,115 м3 для нагрева воздуха и 53,6/35,8 = 1,50 м3 для нагрева воды.

     5. ТЭЦ затратит 100*0,125 + 1,63 ~ 14 кг угля по 1,5 руб, т.е. 14*1,5 = 21 руб, если она работает на угле, и 100*0,115 + 1,5 = 13 м3 газа по 2,2 руб , т.е. 13*2,2 = 28,6 руб, если на газе.

     6. Преимущества газа: минимальные затраты по доставке (достаточно 1 раз вложить средства в газопровод) и обслуживанию котлов (автоматика); отсутствие отходов; значительно более высокий КПД; отсутствие SO2 в продуктах сгорания (экология); возможность плавно контролировать скорость подачи топлива и т.д. Основной недостаток – опасность взрыва при утечке – очень серьезен, однако в настоящее время с этой проблемой справляются с специальных датчиков, сигнализирующих об утечке задолго до накопления в воздухе опасных концентраций.

     7. Проведенная нами оценка затрат топлива только на нагрев воздуха и воды близка к реальным затратам только для газа, имеющего высокую чистоту и КПД ~ 90%. Уголь с озвученной стоимостью содержит всего 65-70% углерода, что в сочетании со значительно более низким КПД (обычно ~ 60%) и необходимостью вывозить отходы делает его существенно менее экономически выгодным, чем газ. Антрацит, содержащий до 95% С, стоит в 2-2,5 раза дороже, чем бурый уголь.

     Стоимость услуг по отоплению и горячему водоснабжению, естественно, включает не только затраты на нагрев, но и на обслуживание ТЭЦ и доставку воды и теплоносителя к потребителю. Поскольку необходимо учесть и значительные потери тепла в процессе транспортировки горячей воды, это слагаемое оказывается самым большим при формировании цен на услуги.

Объяснение: