Знайди родича» NO2 , CaSO 4 , Ba(OH) 2 , H 3PO 4 , Mn 2O 7 , Cr(OH) 3, H 2SO3, CuO , KNO3 , Fe(OH)3, Na 2CO 3, HF; H2 SO4, K2CO 3 , Cl 2O 7 , FeCl 2 , Zn(OH) 2, P 2O 5 , Ca3 (PO 4) 2, LiOH, H 2CO 3, BaO , HCl, Ca (OH)2 H2O, NaOH, CO2 , CaCO3 , HPO3 , Cu(OH)2 , Na2O , Fe (OH)2 , HCl , NaCl , HNO3 , Al2(SO4)3 KOH, H2SiO3 , Al( OH)3 , H2S , MgO , Na2 SO4 , CaCl2 , HI , Li2O , Mg(OH)2 , CO, AgNO3

Объяснение:

оксиди: NO₂, Mn₂O₇,  CuO , Cl₂O₇,  P₂O₅, BaO, H₂O, CO₂, Na₂O,  Li₂O, CO,  MgO,

основи: Ba(OH)₂, Cr(OH)₃,  Fe(OH)₃, Zn(OH)₂, LiOH, Ca(OH)₂ , NaOH,  Cu(OH)₂,  Fe(OH)₂, KOH,  Al(OH)₃,   Mg(OH)₂.  

кислоти:  H₃PO₄, H₂SO₃, HF, H₂SO₄, H₂CO₃, HCl, H₂SiO₃, H₂S, HI, HPO₃, HCl,  HNO₃,

солi: CaSO₄,  KNO₃, Na₂CO₃, K₂CO₃,  FeCI₂, Ca₃(PO₄)₂,  CaCO₃, NaCl, Na₂SO₄, Al₂(SO₄)₃ ,  CaCl₂,  AgNO₃.

1) Находим массу NaOH в его растворе:

m(NaOH) = ρ*V*ω/100 = 1,2 * 10 * 20/100 = 2,4 г

2) Находим массу гашеной извести в его растворе:

m(Сa(OH)₂) = ω*m(р-р)/100 = 400*0,5/100 = 2 г

3) Находим молярные массы:

М(NaOH) = 23 + 16 + 1 = 40 г/моль

М(Сa(OH)₂) = 40 + 2*(16 + 1) = 74 г /моль

M(HNO₃) = 1 + 14 + 3*16 = 63 г/моль

4) Уравнения реакций:

NaOH + HNO₃ = NaNO₃ + H₂O

Ca(OH)₂ + 2HNO₃ = Ca(NO₃)₂ + 2H₂O

5) По уравнениям реакций составляем пропорции:

40 г NaOH 63 г HNO₃

2,4 г  NaOH Х г HNO₃

Х = 2,4*63/40 = 3,78 г HNO₃

74 г Ca(OH)₂  (2*63) г HNO₃

2 г Ca(OH)₂  Y г HNO₃

Y = 2*2*63/74 = 3,41 г HNO₃

Таким образом на нейтрализацию обоих соединений истратили:

m(HNO₃) = 3,78 + 3,41 = 7,19 г  HNO₃

5) Находим объем 10%-ного раствора HNO₃:

V(HNO₃) = 7,19*100/10*1,05 = 68,47 г

Відповідь:

Всі живі істоти на Землі мають, попри своє розмаїття, єдиний чотирилітерний генетичний код, кожна літера якого відповідає одному з чотирьох основ ДНК — аденіну, тиміну, гуаніну і цитозину. Різноманітні трилітерні комбінації, у свою чергу, кодують одну з 20 амінокислот, будівельного матеріалу для протеїнів. Кожен живий організм має тисячі різноманітних ознак. Наприклад, будь-яка рослина характеризується кольором листя, товщиною стебла, періодом цвітіння і т. д. Всі ці ознаки кодуються одним або кількома генами (з грецької genos – "рід", "походження"). Немає гена – немає ознаки, і навпаки: додали якийсь ген – додалася ознака.

У 1944 році Освальд Ейвері довів, що ДНК є носієм спадкової інформації, а вже через 9 років Джеймс Уотсон та Френсіс Крік представили світовій громадськості першу модель молекули ДНК у вигляді подвійної спіралі, за що отримали Нобелівську премію. Починаючи з 70-х і 80-х років XX століття, з’явилася можливість локалізувати гени й елементи, які контролюють їх в організмі. Тепер вчені могли переносити гени з одного організму в інший, надаючи йому нових властивостей.

Формальною датою народження генної інженерії вважають 1972 рік, коли група П. Берга в США створила першу рекомбінанту ДНК in vitro, котра об’єднала у своєму складі генетичний матеріал з трьох джерел: повний геном онкогенного віруса мавп SV40, частину генома помірного бактеріофага К і гени галактозного оперона Е. coli. То була революція. Біологія як наука про складне завершила "інвентаризацію" — вивчення деталей, з яких складається жива клітина, організм, і перетворилась з науки, яка вивчає деталі, на науку, яка ресинтезує ціле з деталей.

За до генетичної інженерії можна збільшити вміст корисних речовин і вітамінів порівняно з "чистими" сортами. Наприклад, можна вставити вітамін А в рис, для того щоб вирощувати його в регіонах, де люди відчувають його нестачу. Можна значно розширити ареали посіву сільськогосподарських продуктів, пристосувавши їх до екстремальних умов, таких як засуха і холод.

Пояснення: