1.При бромировании бензальдегида в присутствии катализаторазамещение происходит:1) в орто-положение;2) в пара-положение;3) и в орто-, и в пара –положение;4) в мета- положение.2.Пентанол-3 можно получить нагреванием :1) cмеси твердых веществ, формулы которых:СН3-СН2-СН2-СН2-СН2-СООNa и NaOH;2)Cмеси твердых веществ, формулы которых:(CН3-СН2-СН2-СН2-СОО)2Ca и (HCOO)2Ca;3)Твердого вещества, формула которого:(CH3-CH2-COO)2Ca;4)Твердого вещества, формула которого:(CH3-CH2-CH2-CH2-COO)2Ca.3.В одну стадию нельзя получить:1)масляную кислоту из бутаналя;2) бензойную кислоту из бензальдегида;3) пропионовую кислоту из пропанона-2;4)муравьиную кислоту из формальдегида.4.Восстанавливаются водородом все соединения ряда:1)формальдегид, ацетон, этиленгликоль, 2)бутаналь, метанол, пентанон-2;3)ацетальдегид, , бензальдегид, пентанон-3;4)бутанон, пропаналь, глицерин.5.Без разрыва углеродной цепи невозможно окисление по функциональнойгруппе одного из соединений ряда:1)формальдегид и бензальдегид;2) этанол и этаналь;3)пропандиол-1, 3 и пропандиаль;4)ацетальдегид и ацетон;

1) 1

2) 3

3) 3

4) 3

5) 2 (вот тут немного сомневаюсь)

Объяснение:

.

1) Cu₂S

Mr(Cu₂S) = 64*2 + 32*1 = 160

w(Cu) = 2Ar(Cu)/Mr(Cu₂S) = 128/160 = 0,8 = 80%

w(S) = 100%-80% = 20%

2) Cu₂O

Mr(Cu₂O) = 64*2+16 = 144

w(Cu) = 2Ar(Cu)/Mr(Cu₂O) = 128/144 = 0,889 = 88,9%

w(O) = 2Ar(O)/Mr(Cu₂O) = 16/144 = 0,111 = 11,1%

3) CuFeS₂

Mr(CuFeS₂) = Ar(Cu) + Ar(Fe) + 2Ar(S) = 64 + 54 + 64 = 184

w(Cu) = Ar(Cu)/Mr(CuFeS₂) = 64/184 = 0,3478 = 34,78%

w(Fe) = Ar(Fe)/Mr(CuFeS₂) = 56/184 = 0,3043 = 30,43%

w(S) = 100% - 34,78% - 30,43% = 34,79%

4) Cu₂So₄

Mr(Cu₂SO₄) = 2Ar(Cu) + Ar(S) + 4Ar(O) = 64*2 + 32 + 16*4 =  223

w(Cu) = 2Ar(Cu)/Mr(Cu₂SO₄) = 127/223*100 = 57%

w(S) = 2Ar(S)/Mr(Cu₂SO₄) = 32/223*100 = 14%

w(O) = 4Ar(O)/Mr(Cu₂SO₄) = 64/223*100 = 29%

5) Cu(NO₃)₂

Mr(Cu(NO₃)₂) = Ar(Cu) + 2Ar(N) + 6Ar(O) = 64 + 28 + 96 = 188

w(Cu) = Ar(Cu)/Mr(Cu(NO₃)₂) = 64/188*100 = 34%

w(N) = 2Ar(N)/Mr(Cu(NO₃)₂) = 28/188*100 = 15%

w(O) = 6Ar(O)/Mr(Cu(NO₃)₂) = 96/188*100 = 51%

Хімі́чний елеме́нт (родовий відмінок -а[1]; заст. первень[2]) — тип атомів з однаковим зарядом атомних ядер (тобто однаковою кількістю протонів в ядрі атому) і певною сукупністю властивостей. Маса ядра атома хімічного елемента може бути різною, в залежності від кількості нейтронів у ньому. Сукупність атомів елемента з однаковою масою називається нуклідом, а ізотопами називаються атоми одного елемента з різними масами. Атоми даного хімічного елемента відрізняються від атомів інших елементів величиною заряду ядра, кількістю та характером розміщення електронів навколо ядра, розмірами і хімічними властивостями.