1. Обчисліть масу кінцевого продукту, якщо для реакції взяли 5, 4 г алюмінію. 2. У чому причина відмінності між властивостями Алюмінію, Кальцію й Калію? 3. Як можна пояснити ці відмінності з огляду на будову їхніх атомів? 4. Чому алюміній має широке застосування в побуті, техніці, металургії? 5. Чому в природі алюміній не трапляється в самородному стані?

ЧАСТЬ А.

1.Чистое вещество в отличие от смеси — это:

В. Кислород - О2.

2. Ряд формул, в котором все вещества — основания:

B. КОН, Ва(ОН)2, Сu(ОН)2.

3. Углерод проявляет наименьшую степень окисления в соединении с формулой:

А. СН4

Здесь углерод проявляет степень окисления равную -4.

4. Общая формула оксида изображена условной записью:

Б. ЭхОу.

5. Число формул солей в списке равно:

Б. 2.

Это KNО3 и CaCО3

6.Массовая доля алюминия в оксиде алюминия Аl2O3 равна:

А. 52.94%

Mr(Al2O3)=27×2+16×3=102

w(Al)=(54/102)×100%=52.94%

7. В 180 г воды растворили 20 г NaCl. Массовая доля хлорида натрия в полученном растворе равна:

В. 10%.

Дано:

m(H2O)=180 г

m(NaCl)=20 г

w(NaCl)-?

1 Масса полученного раствора равна:

m(р-ра NaCl)=180+20=200 г

2 Найдем массовую долю хлорида натрия в нем:

w(NaCl)=(20/200)×100%=10%

8. Формула хлорида меди (II):

Б. CuCl2.

9. Формула кислоты, в которой заряд иона кислотного остатка равен 3-:

Б. Н3РO4.

10. Нерастворимое в воде основание — это вещество с формулой:

Б. Fe(OH)3.

11.

А. Оксиды:

1. K2O

5. SO2

Б. Основания:

4. KOH

В. Кислоты:

3. H2SO4

6. HNO3

Г. Соли:

2. CaSO4

12.

A.Оксид магния - 6. MgO

Б. Серная кислота - 4. H2SO4

B.Гидроксид железа(III) - 3. Fe(OH)3

Г. Хлорид магния - 5. MgCl2

ЧАСТЬ Б.

13.

A. H2Si03 - SiO2

Б. Са(ОН)2 - CaO

В. Fe(OH)3 - Fe2O3

14.

А. Оксид алюминия - Al2O3

Б. Азотная кислота - HNO3

В. Сульфат натрия - Na2SO4

Г. Гидроксид цинка - Zn(OH)2

15.

Дано:

V(воздуха)=200 л

w(N2)=78%

V(N2)-?

V(N2)=200×(78/100)=156 л

ответ: 156 л.

1. Будова карбоксильної групи, вплив електронодонорних і електроноакцепторних замісників на кислотність. 2. Номенклатура і класифікація карбонових кислот. Одержання карбонових кислот. 3. Фізичні та хімічні властивості карбонових кислот. Реакції нуклеофільного заміщення. Утворення функціональних похідних: солей, амідів, ангідридів, галогеноангідридів, складних ефірів. Електронний механізм реакції етерифікації. 4. Дикарбонові кислоти. Реакції декарбоксилювання щавелевої та малонової кислот. Біологічне значення цієї реакції. 5. Сечовина. Гідроліз, взаємодія з азотистою кислотою, одержання біурету. Значення цих реакцій. 1. Ліпіди. Класифіивостікація та біологічна роль. Класифікація ліпідів.. 2. Вищі жирні кислоти - структурні компоненти ліпідів. Будова пальмітинової, стеаринової, олеїнової, лінолевої, ліноленової і арахідонової кислот. 3. Прості ліпіди: воски, триацилгліцероли. Фізико-хімічні константи жирів: йодне число, кислотне число, число омилення. 4. Гідроліз ліпідів, реакції приєднання, окиснення. Поняття про перекисне окиснення ліпідів. 5. Складні ліпіди: фосфоліпіди - фосфатидилетаноламіни, фосфатидилхоліни. Поняття про сфінголіпіди і гліколіпіди. 6. Стероїди, їх біологічна роль. Холестерол. Жовчні кислоти. Вивчення структури та хімічних властивостей карбонових кислот необхідне для розуміння обмінних процесів в організмі людини, оскільки перетворення багатьох речовин зв’язані з утворенням кислот та їх похідних (гліколіз, цикл Кребса, утворення і розщеплення ліпідів і тін.). Ряд кислот є важливими біологічно активними речовинами (ненасичені жирні кислоти). Ліпіди виконують в живих організмах ряд важливих функцій. Вони є джерелом енергії, основними структурними компонентами клітинних мембран, виконують захисну роль, вони є формою, у вигляді якої відкладається і транспортується енергетичне “паливо”. Гетерофункціональні сполуки поширені у природі, містяться в плодах і листках рослин, беруть участь в матаболізмі. Так, молочна кислота в організмі людини є одним з продуктів перетворення глюкози (гліколізу). Вона утворюється в м’язах при інтенсивній роботі. Яблучна і лимонна кислоти беруть участь в циклі трикарбонових кислот, що називається також циклом лимонної кислоти або циклом Кребса. Важливу роль у біохімічних процесах відіграють кетокислоти: піровиноградна, ацетооцтова, щавелевооцтова, a-кетоглутарова. Карбонові кислоти - органічні сполуки, що містять одну або більше карбоксильних груп -СООН, зв'язаних з вуглеводневим радикалом. Карбоксильна група містить дві функціональні групи - карбоніл >С=О и гідроксил -OH, безпосередньо зв'язані один з одним: