К265г раствора с массовой долей фосфата калия 8% добавили избыток раствора хлорида магния. определить массу выпавшего осадка

дано:

m(p-pa) = 265 г

w(k3po4) = 8% = 0.08

mgcl2 - избыток

m(осадка) - ?

решение:

m(k3po4) = m(p-pa) * w(k3po4) = 265*0.08 = 21.2 г

m(k3po4) = 212 г/моль

n(k3po4) = m(k3po4) / m(k3po4) = 21.2 / 212 = 0.1 моль

запишем уравнение реакции:

 

 

                      2k3po4 + 3mgcl2 = mg3(po4)2(осадок) + 6kc

 

m(mg3(po4)2) = 3*24 + (31 + 16*4)*2 = 72+190 = 262 г/моль

 

1 вариант решения - пропорция:

                      21,2 г                             х г

                      2k3po4 + 3mgcl2 = mg3(po4)2(осадок) + 6kc

                    2*212 г/моль                   262 г/моль

 

21,2 / 414 = х / 262

х = 21,2*262 / 414 = 13,1 г

 

2 вариант решения (мне больше нравится)

из уравнения видно, что:

 

n(mg3(po4)2) =  ½ n(k3po4)

n(mg3(po4)2) = 0.5*0.1 = 0.05 моль

m(mg3(po4)2)  = n(mg3(po4)2) * m(mg3(po4)2)  = 262 * 0.05 = 13.1 г

 

ответ: 13,1 г фосфата магния mg3(po4)2

        способность металла к коррозии  (т.е. легкости отдачи своих электронов - окислению)  показана в ряду стандартных электродных потенциалов, ряду активности или ряду напряжений: li rb k ba sr ca na mg al mn zn cr fe cd co ni sn pb h2 sb cu hg ag pt au       железо (fe) стоит  левее олова (sn), значит, желез о  будет окисляться легче, чем олово, а при  контакте с ним образует гальваническую пару.  e₀ (fe²⁺/fe⁰) = - 0,447 в     а  e₀(sn²⁺/sn⁰) = - 0, 137 в 1) в нейтральной среде, в воде анод     fe  |h₂o|   sn     (+) катод     fe⁰ - 2e   --> fe²⁺     e₀ = -  0,447  в k(+)   2h₂o +2e = h₂⁰↑ + 2oh⁻   водородная деполяризация  e₀ = -  0,417  в  fe + 2h₂o > fe(oh)₂ + h₂↑             при наличии в воде  кислорода схема гальванического  элемента: а        fe |h₂o, o₂|   sn   (+) k a     fe⁰ - 2e > fe²⁺ k (+)     2h₂o + 4e + o₂ > 4oh⁻   кислородная деполяризация   е₀ = +0,88  в         2fe⁰ +2h₂o + o₂ > 2fe(oh)₂         т.е будет происходить некоторое  помутнение р-ра вблизи металла  за счет  выделения зеленоватых  кристалликов гидроокиси железа (ii), которые в присутствии кислорода  буреют. 2) в растворе соляной кислоты, т.е.в кислой среде, т.к. кислота будет диссоциирована: hcl = h⁺ +cl⁻ образуется гальванический элемент a     fe |hcl|   sn   (+) k a     fe⁰ - 2e > fe²⁺ k (+)   2h⁺ + 2e > h₂     водородная деполяризация   e₀ = 0,00 в  fe + hcl = fecl₂ + h₂↑        можно наблюдать выделение водорода и  появление прозрачных, темнеющих в присутствии кислорода, кристалликов.   

Ковале́́нтний зв'язо́́к — хімічний зв'язок, характерною особливістю якого є те, що задіяні атоми ділять між собою одну чи більше спільних пар електронів, які і спричиняють їх взаємне притягування, що утримує їх у молекулі. Електрони при цьому, як правило, заповнюють зовнішні електронні оболонки задіяних атомів. Такий зв'язок завжди сильніший, ніж міжмолекулярний зв'язок, та в порівнянні за силою сильніший за йонний зв'язок.

Сполуки з ковалентним зв'язком відрізняються невисокими температурами плавлення, поганою розчинністю у воді та доброю розчинністю в неполярних розчинниках, поганою електропровідністю.

Зміст

1 Загальний опис

2 Історія

3 Новітні теорії

4 Ковалентний неполярний зв'язок

5 Ковалентний полярний зв'язок

6 Див. також

Объяснение: