По названию составить формулу соединений: 4.5 диметилгексен-2 5-этилгептадиен-1.3 циклопропан 2.3.4.5-тетрометилоктанол дать название соединению: 1)с≡с-с-с-с с-с 2) с с-с-с-с-с-с он с (то что ниже выше это соединение так нарисованно)

ch3-ch=ch-ch-ch-ch3                    4.5 диметилгексен-2

                            |       |

                      ch3   ch3

 

 

ch2=ch-ch=ch-ch-ch2-ch3                5-этилгептадиен-1.3

                                    |

                              c2h5

 

 

c3h6                   циклопропан

 

 

ch2-ch-ch-ch-ch-ch2-ch2-ch3                    2.3.4.5-тетрометилоктанол

      |         |       |       |       |

  oh     ch3 ch3 ch3 ch3

 

 

1)с≡с-с-с-с       3-этилпентин-1

              с-с

 

2)           с

с-с-с-с-с-с         4,5-диметилгексанол-3

        он     с

  розпад електролітів на іони під час розчинення у воді або розплавлення називається електролітичною дисоціацією. розглянемо розчинення у воді такої, наприклад, іонної сполуки, як хлорид натрію. іони постійно здійснюють невеликі теплові коливання, але удержуються у вузлах кристалічної решітки, оскільки притягуються протилежно зарядженими іонами. як відомо, в молекулі води, зв'язки між атомами водню і атомом кисню ковалентні, полярні. електронні пари, що зв'язують атоми зміщені від атому водню до атома кисню. тому на атомах водню зосереджений частковий позитивний заряд, а на атомі кисню - негативний. зв'язки кожного атома водню з киснем у молекулі води утворюють між собою, тому центри позитивний і негативних зарядів у молекулі не збігаються. якщо врахувати лише взаємну перпендикулярність осей електронних хмар, утворених р-електр. атомів, то кут між зв'язками, що становить 900 . насправді такий кут 1050 . одна з причин збільшення кута - взаємне відштовхування однойменно заряджених атомів водню один від одного. полярну молекулу води зображають у вигляді диполя, позначаючи заряди на полюсах знаками "+" і "-". коли кристал сам занурюють у воду, молекули води притягуються до іонів на поверхні кристала до позитивно заряджених іонів - своїми негативними полюсами, а до негативно заряджених іонів - позитивними полюсами. якщо іон відривається від поверхні кристала, він являється молекулами води, які притягуються до нього. ці молекули води утворюють гідратну оболонку іона, що складається з 5 - 7, а то й більшої кількості молекул. іон гідратною оболонкою називається гідратованим. отже, розчинення у воді твердої речовини з іонною кристалічною решіткою ється виділенням теплоти в тому випадку, коли сума енергії гідратації всіх іонів у кристалі більша від енергії, необхідної для розривання зв'язків між іонами. властивості їхні помітно відрізняються від властивостей гідратованих іонів. у безводному сульфаті міді cuso4 негідровані іони cu2+ i so4 2 - - безбарвні, але від розчинення солі у воді іони cu2+ гідратуються і забарвлюють в голубий колір. воду, яка виходить з кристалів, називають кристалізаційною водою, а речовини, що містять кристалізаційну воду, називають кристалогідратами. поведінку електролітів у водному розчині вперше пояснив у 1887 році шведський вчений с. арреніус. розроблена ним теорія дістала назву "теорія електролітичної дисоціації". після винаходу в 1800 р. гальванічно-го елемента італійцем а. вольта вчені різних країн почали поглиблено вивчати хімічну дію електричного струму. ійці в. нікольсон і н. карлейль здійснили електроліз води, ієць г. деві у 1803 р. одержав лужні та лужно-земельні метали (к, na, ba,са, амальгами) електролізом розплавлених лугів і солей. у 1830 р. ієць м. фарадей відкрив закони електролізу. він увів терміни,які й зараз широко вживаються (катод і анод, електроліт і неелектроліт,йон, катіон і аніон, електрохімічнийеквівалент). катодом він називав негативно заряджений електрод, анодом — позитивно заряджений електрод, електролітами — речовини, якs електричним струмомна йони. однак останнє визначен-ня було помилковим. катіонами та аніонами він вважав йони, які роз- ряджаються на катоді й аноді.швед с. арреніус у результаті екс- периментальних досліджень розробив теорію електролітичної дисоціа- ції, за що йому в 1903 р. було присуджено нобелівську премію. він довів,що розклад речовин у розчині на йони відбувається й без дії електричного струму. у цей жчас д. і. менделєєв сформулював гідратну теорію розчинів, згідно з якою під час розчинення речовин відбувається сольватація — поєднання молекул розчиненої речовин з молекулами розчинника, унаслідок чого утворюють-ся сольвати (у водних розчинах — гідрати). на 

Na₂s + h₂o = nahs + naoh 2na⁺ +  s ²⁻  + h₂o = na⁺ + hs⁻ + na⁺ +  oh⁻   s ²⁻  + h₂o =   hs⁻ + oh⁻ nahs + h₂o = h₂s + naoh na⁺ +  hs⁻ + h₂o = h₂s + na⁺ +  oh⁻ hs⁻ + h₂o = h₂s   +  oh⁻ ( среда щелочная) k₃po₄ + h₂o = k₂hpo₄ + koh 3k⁺ +  po₄³⁻ + h₂o = 2k⁺ +  hpo₄²⁻ + k⁺ +  oh⁻ po₄³⁻ + h₂o =   hpo₄₂⁻ +  oh⁻ k₂hpo₄ + h₂o = kh₂po₄ + koh 2k⁺ +  hpo₄⁻ + h₂o = k⁺ +  h₂po₄⁻ + k⁺ +oh⁻   hpo₄⁻ + h₂o = h₂po₄⁻ + oh⁻ kh₂po₄ + h₂o = h₃po₄ + koh k⁺ +  h₂po₄⁻ + h₂o = 3h⁺ +  po₄³⁻ + k⁺ +  oh⁻ h₂po₄⁻ + h₂o = 3h⁺ +  po₄³⁻  +  oh⁻ ( среда щелочная) 2baco₃ + 2h₂o = ba(hco₃)₂ + ba(oh)₂ 2baco₃ + 2h₂o = ba²⁺ + 2hco₃⁻ + ba²⁺ + 2oh⁻ ba(hco₃)₂ + h₂o = ba(oh)₂ + co₂ + h₂o ba²⁺ + 2hco₃⁻ + h₂o = ba²⁺ + 2oh⁻ + co₂ + h₂o 2hco₃⁻ + h₂o = 2oh⁻ + co₂ + h₂o (среда щелочная)