Углерод может вступать в реакцию с : 1) оксидом меди (2) 2) аммиаком 3)золотом 4)углекислым газом 5)фосфорной кислотой должно быть вроде 2

Число протонов (заряд ядра) равно порядковому номеру элемента = 53 протона.

Чтобы найти число нейтронов, мы от атомной массы (127) отнимаем число протонов (53) = 74 нейтрона.

В нейтральном состоянии число электронов равно числу протонов (53), но у нас ион I с зарядом ⁻. Чтобы найти число электронов, мы к 53 (нейтральный атом) прибавляем 1 = 54 электрона.

По аналогии делаем и Cu²⁺.

Число протонов = 29.

Число нейтронов = 35.

Число электронов = 27 (так как 2 электрона отняли, заряд стал положительным).

ВИСНОВКИ: Крохмаль містить два поліцукриди - амілозу й амілопектин, молекули яких побудовані із залишків дицукриду мальтози. В амілозі залишки мальтози сполучені у вигляді ланцюжка, а в амілопектині вони розташовані більш складно. У холодній воді крохмаль не розчиняється, у гарячій воді утворює колоїдний розчин - клейстер. При дії йоду амілоза забарвлюється у синій колір, а амілопектин - у синьо-фіолетовий. Причиною появи забарвлення вважають утворення молекулярних сполук йоду з амілозою й амілопектином. В амілозі ланцюг циклічних залишків глюкози розташований у просторі спіральне і молекули йоду розміщуються у порожнині циліндру у співвідношенні: одна молекула йоду на один залишок глюкози. Сполука має вигляд С6H10О5I2. У довгих молекулах амілози і амілопектину вільні глюкозидні гідроксильні групи розташовані лише на кінцях ланцюга, тобто їх число у молекулі мале. Тому крохмаль не дає чітких реакцій ні з лугом, ні з солями міді. '