Al(oh)3 1.назовите основание 2. классифицируйте данное соединение: а) по количеству гидроксильных групп в) по растворимости в воде 3. вычислите степень окисления элементов, входящих в основание 4. уравнения реакций, иллюстрирующие свойства данного основания а) с кислотными б) с кислотами в) с солями

al(oh)3

1) гидроксид алюминия

2) а) 3 гидроксогруппы, б) основание нерастворимо в воде (< 0,1 г на 100 г h2o)

3) al(oh)3, 

4) уравнения:  

а) 2al(oh)3 + p2o5  → 2alpo4 + 3h2o (с кислотным оксидом)

б) 2al(oh)3 + 3h2so4  → al2(so4)3 + 6h2o (с кислотой)

в) 2al(oh)3 + 3mg(no3)2  → 3mg(oh)2↓ + 2al(no3)3 (с солью)

Нафти – це природні маслянисті горючі рідини зі своєрідним запахом. Вони мають різноманітну консистенцію – від легкоплинних до густих, малорухомих. Колір нафт у більшості випадків бурий і темнокоричневий (до чорного), рідше жовтий і зеленуватий і зовсім рідко зустрічається майже безбарвна, так звана «біла нафта». Колір нафт залежить від розчинених в них смол. Нафта являє собою суміш рідких вуглеводнів (парафінових, нафтенових і ароматичних), в якій розчинені газоподібні та тверді вуглеводні. У незначних кількостях вона містить сірчані й азотні сполуки, органічні кислоти та деякі інші хімічні сполуки.

З фізичної точки зору нафта розглядається як розчин газоподібних і твердих вуглеводнів у рідині. Природна нафта, що добувається з надр Землі, завжди містить певну кількість розчинених у ній газів (супутні природні гази), головним чином метану і його гомологів.

Аналіз нафт з виділенням індивідуальних сполук вимагає багато часу. У технологічних розрахунках при визначенні якості сировини, продуктів нафтопереробки і нафтохімії часто використовуються дані технічного аналізу, який полягає у визначенні деяких фізичних, хімічних й експлуатаційних властивостей нафтопродуктів. З цією метою використовують наступні методи, що в комплексі дають можливість охарактеризувати товарні властивості нафтопродуктів у різноманітних умовах експлуатації, пов'язати їх зі складом продуктів, що аналізуються, дати рекомендації щодо найбільш раціонального їх використання:

• фізичні – визначення густини, в'язкості, температури плавлення, замерзання і кипіння, теплоти згоряння, молекулярної маси, а також деяких умовних показників (пенетрація, дуктильність);

• хімічні, що застосовують класичні прийоми аналітичної хімії;

• фізико-хімічні – колориметрія, потенціо-метричне титрування, нефелометрія, рефрактометрія, спектроскопія, хроматографія;

• спеціальні – визначення октанового і метанового чисел моторного палива, хімічної стабільності палив і масел, корозійної активності, температури спалаху і займання та ін.

Густина. Нафти розрізняються за густиною, тобто за масою, що міститься в одиниці їх об'єму. Якщо в посудину з нафтою налити воду, то, за винятком рідкісних випадків, нафта спливає. Зазвичай вона легша за воду. Густина нафти, виміряна при температурі 20°С, віднесена до густини води, виміряної при 4°С, називається відносною густиною нафти. Визначення густини можна проводити при будь-якій температурі, а потім вирахувати значення відносної густини, використовуючи коефіцієнт об'ємного розширення, значення якого наводяться у довідковій літературі.

Відносна густина нафт коливається в межах 0,5–1,05 кг/дм3 (зазвичай 0,82–0,95). Нафти з відносною густиною до 0,85 називаються легкими. Своєю легкістю вони зобов'язані переважанню в їх складі метанових вуглеводнів. Відносну густину від 0,85 до 0,90 мають середні нафти, а вище 0,90 – важкі. У важких нафтах містяться переважно циклічні вуглеводні.

Густина нафти залежить від багатьох факторів: хімічної природи речовин, що до неї входять, фракційного складу, кількості смолистих речовин, кількості розчинених газів та ін. Густина нафти залежить від глибини залягання, як правило, зменшуючись з її збільшенням. Винятки з цього правила пояснюють вторинними явищами, наприклад міграцією легких нафт у більш високі горизонти залягання.

При визначенні густини нафт і нафтопродуктів звичайно користуються кількома методами: за до ареометрів (нафтоденсиметрів), методом зваженої краплі, за до гідростатичних ваг, пікнометричним методом (найбільш точний).

У поєднанні з іншими показниками (коефіцієнт заломлювання, молекулярна маса) густина використовується для визначення вуглеводневого чи структурно-групового складу нафтових фракцій.

В'язкісні властивості. При видобутку і транспортуванні нафти велике значення має така її властивість, як в'язкість. Розрізняють динамічну і кінематичну в'язкість. Динамічною в'язкістю називається внутрішній опір (тертя) окремих часток рідини руху загального потоку.

У легких нафт в'язкість менша, ніж у важких. Вона зменшується також з підвищенням температури, оскільки при цьому збільшується відстань між молекулами. Тому при видобуванні та подальшому транспортуванні трубопроводами важкі нафти вимагають підігріву. При 80–100°С в'язкість важких нафт наближається до в'язкості легких.

Объяснение:

Оксиды: na2o (оксид натрия)               so3 (оксид серы(6))               mgo (оксид магния)               co2 (оксид углерода(4)) кислоты: h2so4 (серная кислота)                 hcl (соляная кислота)                 h3po4 ( фосфорная кислота) h2so4 + fe(oh)2 -> feso4 + 2h2o 2h(+) + so4(-2)+ fe(oh)2 -> fe(+2) + so4(-2) + 2h2o 2h(+) + fe(oh)2 -> fe(+2) + 2h2o h2so4 + na2o -> na2so4 + h2o 2h(+) + so4(-2) + na2o -> 2na(+) + so4(-2) + h2o 2h(+) + na2o -> 2na(+) + h2o h2so4 + mgo -> mgso4 + h2o 2h(+) + so4(-2) + mgo -> mg(+2) + so4(-2) + h2o 2h(+) + mgo -> mg(+2)+ h2o h2so4 + 2na -> na2so4 + h2 2h(+) +2e -> h2(0)   1   в-ие ок-ль na(0) -1e -> na(+)   2     ок-ие в-ль h2so4 + 2lioh -> li2so4 + 2h2o 2h(+) + so4(-2) + 2li(+) + -> 2li(+) + so4(-2) + 2h2o 2h(+) + -> 2h2o fe(oh)2 + 2hcl -> fecl2 + 2h2o fe(oh)2 + 2h(+) + -> fe(+2) + + 2h2o fe(oh)2 + 2h(+) -> fe(+2) + 2h2o 3fe(oh)2 +2 h3po4 -> fe3(po4)2 + 6h2o 3fe(oh)2 + 6h(+) + 2po4(-3) -> fe3(po4)2 + 6h2o na2o + so3 -> na2so4 na2o + so3 -> 2na(+) + so4(-2) na2o + 2hcl -> 2nacl + h2o na2o + 2h(+) + -> 2na(+) + + h2o na2o + 2h(+) -> 2na(+) + h2o 3na2o + 2h3po4 -> 2na3po4 + 3h2o 3na2o + 6h(+) + 2po4(-3) -> 6na(+) + 2po4(-3) + 3h2o 3na2o + 6h(+) -> 6na(+) + 3h2o na2o + co2 -> na2co3 na2o + co2 -> 2na(+) + co3(-2) so3 + mgo -> mgso4 so3 + 2lioh -> li2so4 + h2o so3 + 2li(+) + -> 2li(+) + so4(-2) + h2o so3 + > so4(-2) + h2o 2hcl + mgo -> mgcl2 + h2o 2h(+) + + mgo -> mg(+2) + + h2o 2h(+) + mgo -> mg(+2) + h2o 2hcl + 2na -> 2nacl + h2 2h(+) +2e -> h2(0)   1     в-ие ок-ль na(0) -1e -> na(+)   2   ок-ие в-ль hcl + lioh -> licl + h2o h(+) + + li(+) + -> li(+) + + h2o h(+) + -> h2o 3mgo + 2h3po4 -> mg3(po4)2 + 3h2o 3mgo + 6h(+) + 2po4(-3) -> mg3(po4)2 + 3h2o mgo + co2 -> mgco3 6na + 2h3po4 -> 2na3po4 + 3h2 na(0) -1e -> na(+)   6     ок-ие в-ль h(+) +1e -> h(0)     6     в-ие ок-ль h3po4 + 3lioh -> li3po4 +3h2o 3h(+) + po4(-3) + 3li(+) + -> li3po4 + 3h2o 2lioh + co2 -> li2co3 + h2o 2li(+) + + co2 -> 2li(+) + co3(-2) + h2o + co2 -> co3(-2) + h2o