При действии избытком магния на 0, 9 кг раствора серной кислоты получили 0, 056м3 водорода (н.у вычислите массовую долю (в%) серной кислоты в растворе

mg+h2so4+h2o=mgso4+h2+h2o

n h2=56/22.4=2.5 моль  

(0.056метров кубических это 56литров,так как в одном метре кубическом 1000 литров 0,056*1000=56)

n h2so4=2.5 моль

m h2so4=98*2.5=245  г

ω=m/m

ω =(245/900)*100% 

ω= 27.3%

  массовая доля есть отношение m-масса раствореннго вещества

к m-массе всего

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Объяснение:

pH, Водневий показник — величина, що показує міру активності іонів водню (Н+) в розчині, тобто ступінь кислотності або лужності цього розчину. Для розведених розчинів можна користуватись терміном «концентрація» замість «активність» у цьому визначенні. pH нейтрального розчину становить 7, розчини із більшим значенням водневого показника є лужними, із меншими — кислими.

Загальну концепцію виміру кислотності розчину за до рН сформулював С. П. Соренсен (Sørensen) в 1909 р.

Визначення Редагувати

Див. також: Іонний добуток води

Співвідношення між pH та pOH

рН обчислюється як від'ємний десятковий логарифм активності іонів H+ (або, точніше, для водних розчинів — іонів гідроксонію [H3O+]) і є безрозмірною величиною:

{\displaystyle {\mbox{pH}}=-\lg \left[{\mbox{H}}^{+}\right]}{\displaystyle {\mbox{pH}}=-\lg \left[{\mbox{H}}^{+}\right]}

Отже, для нейтральних розчинів значення pH рівне 7, для лужних — більше 7, для кислих — менше. Із значення pH можна розрахувати pOH[1]:

{\displaystyle \mathrm {pOH=14-pH} }{\displaystyle \mathrm {pOH=14-pH} }.

При вищих температурах константа електролітичної дисоціації води підвищується, відповідно збільшується іонний добуток води Kw, тому нейтральною виявляється pH < 7 (що відповідає концентраціям, що збільшилися як H+, так і OH−); при зниженні температури, навпаки, нейтральна pH зростає. Всі ці зміни відбуваються в інтервалі значень[2] Kw від 0,11·10-14 (0 °C) до 55,0·10-14 (100 °C), тобто залежно від температури pH нейтрального розчину змінюється від -7,48 до -6,13.

рН абсолютно чистої води мусить мати значення 7. Але насправді такого майже ніколи не трапляється — наприклад, при контакті із повітрям у воді розчиняється вуглекислий газ, з якого утворюється вугільна кислота Н2СО3, внаслідок цього рН води падає до 5,7—6.

pH більшості відомих розчинів коливається між значеннями 0 та 14. Відомі розчини із значенням рН меншим нуля та більшим 14, але у таких випадках замість pH, як характеристики кислотності розчину, зазвичай користуються концентрацією кислоти або лугу.

Самый простой метод определения данных веществ в пробирке, это добавление питьевой соды (nahco3) в каждую из пробирок с растворами. вследствие добавления соды,   в пробирке с уксусной кислотой наблюдается выделение углекислого газа.        и, соответственно, чтобы распознать остальные пробирки нам потребуется свежеосажденный гидроксид меди. в пробирке с этаналем раствор приобретает желтую окраску, а после выпадает осадок красного цвета. в пробирке с этиленгликолем, гидроксид меди будет фиолетового цвета.