Дайте определение словам: достоинство честь благородство

Достоинство   — уважение и самоуважение человеческой  личности  как морально-нравственная категория.честь- внутреннее нравственное достоинство человека.благородство -  это качество, которое сочетает в себе снисходительность, надежду, понимание, веру, честь и достоинство, доброту.

Достоинство-  то  ,  чем  гордится  любой  человек  честь  -  ценности  ,  которые  нужно  беречь благородство  -  понимание  ,  снисходительность  ,  душевная  чистота  (  проявление  высокой  нравственности  и  чести  )

Згідно з автобіографічним твором «Скорботні елегії», Овідій народився в забезпеченій провінційній сім'ї вершницького стану. Із братом Луцієм, який був на рік старший, спочатку навчався в граматичній школі в Римі, а потім отримав звичайну для того часу риторичну освіту. Виявивши непересічні здібності до риторики, займався політикою: був одним з нижчих міських урядників у колегії тріумвірів, а опісля, членом судової колегії децемвірів. Проте потяг до віршування узяв верх: став членом гуртка Марка Валерія Мессали, мав нагоду зустрітися з Вергілієм на декламуванні Горацієм його віршів, підтримував дружні зв'язки з Секстом Проперцієм й Тібуллом. Освіту завершив у Афінах, після чого здійснив подорож східним Середземномор'ям з поетом Емілієм Макром, а потім до повернення в Рим побував на Сицилії. грудні 8 року н. е. імператор Октавіан Август несподівано заслав поета у Томи — грецьку колонію біля гирла Дунаю (нині сучасне місто Констанца на території Румунії). Причинами для вигнання були «образа та помилка»: «образою» стала поема «Мистецтво кохання», яка з'явилась вісьмома роками раніше, що сам поет підкреслював неодноразово — вихід поеми випадково збігся зі скандалом, пов'язаним з подружньою невірністю дочки імператора Юлії. Проте натяк Овідія, в чому полягала «помилка», залишився нерозгаданим. Був якийсь безпосередній привід, щось «ненароком побачене», можливо, якийсь факт, що компрометував Августа або його сім'ю. Дослідники вважають, що Овідій був довіреною особою в любовному зв'язку Юлії, інші — що він був утаємничений у династичні інтриги, з метою позбавити Тиберія, сина імператриці Лівії від попереднього шлюбу, прав спадкоємця.

Коли це сталося, Овідій перебував на острові Ельба. Невідомо, чи відбувався якийсь суд, можливо, таємний. Проте майно поета не конфісковано і його третя дружина Фабія, рідня імператора, залишилась у Римі, щоб домогтися помилування. Перед від'їздом вигнанець спалив «Метаморфози», хоча саме цей твір поет вважав запорукою свого безсмертя, своїм пам'ятником; на щастя, друзі зберегли копії твору. На засланні лише віра у відданість дружини та сподівання на милість імператора слугували Овідію єдиною втіхою. Після смерті Августа у 14 році н. е., з'явилась надія на швидке звільнення, проте у Тиберія, до якого поет звертався через його племінника Германіка, розуміння не знайшов через недовіру Тиберія до Германіка. Під кінець життя Овідій, вочевидь, змирився з долею.

Пояснення:

Відповідь:

Одеса

Пояснення:

цитата "Та чи не найбільше місць, пов'язаних із ім'ям поета, в Одесі. Сюди він приїжджав чотири рази ще під час служби в Кишиневі. А 1823 року поет був прикомандирований до канцелярії генерал-губернатора Новоросійського краю і Бессарабії - графа Михайла Воронцова з резиденцією в Одесі. Тринадцять місяців провів в Одесі Пушкін у статусі, за його висловом, "невільника". Спочатку він мешкав на Італійській вулиці (нині Пушкінська), де написав перші розділи "Євгенiя Онєгіна". Потім переїхав до готелю "Рено" на головній вулиці міста - Дерибасівській, де закінчив поему "Цигани" і написав багато ліричних віршів"