Мне надо написать сочинение на тему мой любимый герой из романа дубровский

Мой любимый герой в романе "дубровский" -это марина кириловна. марина красивая девушка, воспитанная, всегда всех слушает. марина мне больше всех понравилась потому, что она хорошая.

запели тесаные запели тесаные дроги, бегут равнины и кусты. опять часовни на дорогеи поминальные кресты.

опять я теплой грустью болен от овсяного ветерка. и на известку колоколен невольно крестится рука.

о русь, малиновое поле и синь, упавшая в реку, люблю до радости и боли твою озерную тоску.

холодной скорби не измерить, ты на туманном берегу. но не любить тебя, не верить - я научиться не могу.

и не я эти цепи и не расстанусь с долгим сном, когда звенят родные степи молитвословным ковылем.

руситебе одной плету венок, цветами сыплю стежку серую. о русь, покойный уголок,тебя люблю, тебе и верую.

гляжу в простор твоих полей, ты вся - далекая и близкая. сродни мне посвист журавлей и не чужда тропинка склизкая.

цветет болотная купель, куга зовет к вечерне длительной, и по кустам звенит капель росы холодной и целительной.

и хоть сгоняет твой туман поток ветров, крылато дующих, но вся ты - смирна и ливан волхвов, потайственно волхвующих.

сторона ль моя, сторонкасторона ль моя, сторонка, горевая полоса. только лес, да посолонка,да заречная

чахнет старая церквушка, в облака закинув крест. и забольная кукушка не летит с печальных мест.

по тебе ль, моей сторонке, в половодье каждый год с подожочка и котомки богомольный льется пот.

лица пыльны, загорелы, веко выглодала даль, и впилась в худое тело спаса кроткого печаль.

край ты мой край ты мой заброшенный, край ты мой, пустырь, сенокос некошеный,лес да монастырь.

избы , а и всех-то пять. крыши их запенились в заревую гать.

под соломой-ризою выструги стропил, ветер плесень сизую солнцем окропил.

в окна бьют без промаха вороны крылом, как метель, черемуха машет рукавом.

уж не сказ ли в прутнике жисть твоя и быль, что под вечер путнику нашептал ковыль? о родина! брожу по синим селам, такая благодать, отчаянный, веселый,но весь в тебя я, мать.

в училище разгула крепил я плоть и ум. с березового гула растет твой вешний шум.

люблю твои пороки, и пьянство, и разбой, и утром на востоке терять себя звездой.

и всю тебя, как знаю, хочу измять и взять, и горько проклинаю за то, что ты мне мать.

Перше:

Один із літературних героїв, який може бути прикладом для наслідування, це Шерлок Холмс створений Артуром Конан Дойлем. Я вважаю, що він заслуговує нашої уваги через його видатні риси характеру та підхід до розв'язання проблем.

Перш за все, Шерлок Холмс відзначається своєю неймовірною істю та аналітичним мисленням. Він завжди зосереджений на деталях, які багато хто ігнорує, і здатний зробити висновки, що здаються недосяжними для інших. Ця здатність допомагає Холмсу розкривати складні загадки та злочини, а також розв'язувати проблеми, з якими зіштовхнулися його клієнти.

По-друге, Холмс є прикладом послідовності та дисципліни. Він завжди дотримується своїх принципів та розкладу, виявляє високу відповідальність у своїх справах. Він готовий приділяти безліч годин праці, щоб досягти своїх цілей та розв'язати проблему перед ним.

Крім того, Шерлок Холмс є прикладом виняткового розуму і знань. Він постійно навчається та розвиває свої інтелектуальні здібності. Всі його дії базуються на логіці, розумінні людської природи та широкому спектрі знань з різних галузей. Це показує, що безперервне самовдосконалення та прагнення до знань можуть привести до великих досягнень.

Шерлок Холмс також вражає своїм невимушеним стилем та загальною культурою. Ві

н завжди демонструє ввічливість та шанобливе ставлення до інших, незалежно від їхнього статусу чи походження. Його приклад показує, що загальнолюдські цінності та взаємоповага мають велике значення у будь-яких сферах життя.

Загалом, Шерлок Холмс є прикладом досконалості в розум і, відповідальності та культури. Він надихає нас бути кращими версіями самих себе, постійно розвиватися, дотримуватися власних принципів та використовувати свої таланти для користі оточуючих.

Друге:

Мистецтво бути людиною - це безсмертне послання, що пролягає через сторіччя, і відчувається особливо сильно, перечитуючи вірш Редярда Кіплінга "Якщо". Цей вірш став незмінним джерелом натхнення та мудрості, що підкреслює важливість внутрішніх якостей та моральних цінностей у формуванні справжньої людини.

"Якщо" нагадує нам, що мистецтво бути людиною вимагає від нас терплячості, коли все навколо здається втраченим. Воно нагадує нам про важливість стійкості та впевненості у власних силах, коли справи йдуть не так, як б ми хотіли. Адже тільки завдяки волі та наполегливості ми здатні досягти бажаного.

Мистецтво бути людиною полягає в здатності проявляти чесність та правдивість, навіть коли це важко. Вірш нагадує нам, що істинна сила полягає в тому, щоб зберегти свою гідність і моральність незалежно від обставин. Це вимагає нашої справедливості та здатності приймати відповідальність за свої вчинки.

Мистецтво бути людиною виявляється в нашій здатності до співчуття та турботи про інших. Кіплінг підкреслює, що успіх не полягає лише в особистих досягненнях, але й у тому, як ми ставимося до тих, хто навколо нас. Справжній герой - це той, хто може підтримати інших у труднощах та зробити світ трішки кращим місцем для життя.

Отже, мистецтво бути людиною вимагає від нас постійного розвитку і самовдосконалення. Воно закликає нас жити за високими моральними принципами та відчувати відповідальність перед суспільством. Вірш "Якщо" нагадує нам, що ми неодмінно зустрінемо перешкоди та випробування, але в нашій силі бути людиною лежить справжня сутність і неперевершена краса.