Вповести пушкина станциооный смотритель почему в повести портрет дуни дан не весь целиком, а пунктиром проходит через всё повествование? как заканчивается повесть? как меняется отношение рассказчика к дуне и почему?

Повість-притча "Старий і море" видатного американського письмен ника Ернеста Хемінгуея — це не лише один з останніх його завершених творів, а найскладніша у філософському плані річ.

Ніби нічого особливого й не відбувається — якщо бачити тільки зовнішній сюжет. Та безліч прихованих образів-символів ховається за цією ніби сторією.

 Зовні сюжет повісті дуже його можна переказати кількома реченнями. Живе самотній старий рибалка , єдиний друг якого — хлопчик Маноло, його учень і помічник. Старого Сантьяго покинуло щастя, як покинула більшість людей, не здатних його розуміти. Він іде в море, де на наживу ловиться величезна риба, боротьба з якою триває майже дві доби, але зрештою спійману здобич нищать акули. Залишками здобичі старого милуються туристи, але й ті бачать у рибі лише якусь екзотичну річ.

Объяснение:

"О, - полегшено зітхнув я. - Оце я тебе пізнаю. А то аж злякався спершу. Звідки, думаю, такий запал." (Сергій про Митька)

    "... Вхопившись рукою за поручні, Митько став так вигицувати, підкидаючи ноги, що аж дошки піді мною заходили ходором, і місток затрусивсь іще дужче. Добряче спітнівши, зате наочно довівши мені, що боятися нема чого, Митько зрештою вгамувавсь, і ми заглибились у ліс."

    " Зоології? Ти що, здурів? Мало тобі колекції, мало тобі ботаніки, мало тобі нашої вчительки? Забув, як ти сам з її уроків тікав?" 

    "І голова ж у тебе, Митько."

    "Удень ми тільки й сиділи над книжками, сперечались, робили різноманітні припущення і бігали до бібліотеки... Митько склав декілька таблиць і заучував їх напам'ять..."

    "Але ж головний у нашій експедиції ти."

    "Взагалі мушу визнати: голова в мого друга працювала із колосальною швидкістю і, бувало, не встигав він бодай до половини висловити якусь думку, як у нього вже народжувалася друга, а то й третя, зовсім протилежна. Однак далеко не всі з них можна було назвати рівноцінними чи вдалими."

    "І взагалі у нас попереду ще дуже багато цікавого, і завжди так буде, поки ми з Митьком."