Какие первые впечатления гринева о белогорской крепости

Белогорская крепость произвела на гринёва удручающее впечатление. вместо грозных, неприступных бастионов — деревушка, окруженная бревенчатым забором, с избами, крытыми соломой. вместо строгого сердитого начальника — комендант, вышедший на учение в колпаке и халате, вместо храброго войска — престарелые инвалиды. вместо смертоносного оружия — старенькая, забитая мусором пушка. жизнь в белогорской крепости открывает перед юношей красоту жизни простых добрых людей, рождает радость общения с ними. «другого общества в крепости не было; но я другого и не желал», — вспоминает гринев , автор записок. не военная служба, не смотры и парады привлекают молодого офицера, а беседы с милыми, простыми людьми, занятия , любовные переживания. именно здесь, в «богоспасаемой крепости», в обстановке патриархального быта крепнут лучшие задатки петра гринева . молодой человек полюбил дочь коменданта крепости машу миронову. вера в ее чувства, искренность и честность стали причиной дуэли между гриневым и швабриным: швабрин посмел посмеяться над чувствами маши и петра. дуэль закончилась неудачно для главного героя. во время выздоровления маша ухаживала за петром и это послужило сближению двух молодых людей. однако, их желанию пожениться воспротивился отец гринева,рассерженный дуэлью сына и не давший своего благословления на брак. тихая и размеренная жизнь обитателей далекой крепости была прервана восстанием пугачева.участие в боевых действиях встряхнули петра гринева, заставили его задуматься над смыслом человеческого существования.честным, порядочным, благородным человеком оказался сын отставного майора,не испугался грозного вида предводителя «шайки бандитов и бунтовщиков», посмел заступиться за свою любимую девушку, ставшую в один день сиротой. ненависть и отвращение к жестокости и бесчеловечности, гуманность и доброта гринева позволили ему не только сохранить свою жизнь и жизнь маши мироновой, но и заслужить уважение емельяна пугачева — руководителя восстания, мятежника, врага. честность, прямодушие, верность присяге, чувство долга — вот черты характера, которые приобрел петр гринев , находясь на службе в белогорской крепости .

В 1811 г. в поместье своём проживал с женой и дочерью Машей Гаврила Гаврилович Р. Был он гостеприимен, и многие пользовались его гостеприимством, а некоторые приезжали ради Марьи Гавриловны. Но Марья Гавриловна была влюблена в бедного армейского прапорщика по имени Владимир, проводившего отпуск в своей деревне по соседству. Молодые влюблённые, считая, что воля родителей препятствует их счастью, решили обойтись без благословения, то есть венчаться тайно, а потом броситься к ногам родителей, которые, конечно же, будут тронуты постоянством детей, простят и благословят их. План этот принадлежал Владимиру, но и Марья Гавриловна наконец поддалась его уговорам о бегстве. За ней должны были приехать сани, чтобы отвезти ее в соседнее село Жадрино, в котором было решено венчаться и где Владимир уже должен был ее ожидать

Объяснение:

Народилася 25 лютого 1871 в місті Новограді-Волинському. Вчилася у приватних учителів. У 6 років почала вчитися вишивати. 6 січня 1880р. дуже застудилася, початок тяжкої хвороби. Влітку 1883 року діагностували туберкульоз кісток, у жовтні цього ж року видалили кістки, уражені туберкульозом. У грудні Леся повертається з Києва до Колодяжного, стан здоров’я поліпшується, з до матері Леся вивчає французьку і німецьку мови. Починаючи з 1884 року Леся активно пише вірші («Конвалія», «Сафо», «Літо краснеє минуло» і ін.) і публікує їх у часописі «Зоря». Саме цього року з’явився псевдонім «Леся Українка». Про рівень її освіти може свідчити факт, що у 19-літньому віці написала для своїх сестер підручник «Стародавня історія східних народів». Побувавши 1891 в Галичині, а пізніше й на Буковині, Українка познайомилася з багатьма визначними діячами Західної України. Історію кохання Лесі Українки часто розпочинають із Сергія Мержинського. Вимушені потребою лікування подорожі до Німеччини, Італії, Єгипту, кількаразові перебування на Кавказі, Одещині, в Криму збагатили її враження та сприяли розширенню кругозору письменниці. На початку березня 1907 року Леся Українка переїжджає з Колодяжного до Києва. 7 серпня 1907 р. Леся Українка та Климент Квітка офіційно оформили шлюб у церкві. Останні роки життя Л. Косач-Квітки пройшли в подорожах на лікування до Єгипту й на Кавказ. Померла 19 липня 1913 року в Сурамі у віці 42 років. Збірки: «На крилах пісень» (1893) «Думи і мрії» (1899) «Відгуки» (1902) Інші твори: перший вірш «Надія» (1880) вірші «Конвалія» і «Сафо» поезія «Contra spem spero!» (1890) драма «Блакитна троянда» (1896) драматичну поему «Одержима» (1901) драматична поемі «Кассандра» (1907) драма «Руфін і Прісцілла» драматична поема «Бояриня» поема «Оргія» драма «Камінний господар» драма «Лісова пісня» оповідання «Така її доля»і «Святий вечір» казки «Три перлини», «Чотири казки зеленого шуму», «Лелія», «Біда навчить», «Метелик» повісті «Жаль» і «Приязнь» передсмертна повість «Екбаль Ганем»