Написать сочинение про книгу васек трубачев и его товарищи !

Васек трубачев это пионер, вместе с другими пионерами они отдыхают в пионерском лагере, начинается война и застает их в пионерском лагере. оказавшись на территории, уже занятой врагом, они скрываются в лесу. начинаются нелегкие испытания, которые они во главе с васьком показывают стойкость и находчивость, скрываясь от немцев. потом они кажется встретят партизан, которые их переправят на "большую землю"

Настала зима, і світ навколо змінюєтьця. морозним подихом вона зачаровує природу. усе навколо завмирає. голі дерева мерзнуть на холодному вітру. тоді зима-чарівниця посилає дарує чудові білі одежі з снігового хутра, в яких їм тепло та затишно чекати на тепло. вона також встелює промерзлу землю пухнастою білою сніговою ковдрою, що блищить діамантами у променях яскравого сонця. річки, озера та моря зима сковує товстою льодовою кригою, щоб вони змогли відпочити до весни. і поки природа спить, зима співає їй колискові протяжними голосами завірюхи. пам’ятає зима й про людей. їм вона дарує прекрасні візерунки на вікнах, щоб милувалися її майстерністю. вона охороняє поля на сади, ховаючи їх під снігом від промерзання. навесні той сніг розтане та напоїть землю для того, щоб вона щедро родила наступного літа. зима прикрашає міста й села, посипаючи їх снігом, чіпляючи бурульки під стріхи будинків. зима дарує нам чудові свята – новий рік та різдво, з пахучими красунями-ялинками та миготінням різнокольорових ліхтариків у вікні кожної квартири, святковими застіллями та подарунками. для дітей зима-чарівниця влаштовує веселі забави та ігри, катання на санках, лижах, ковзанках. зима зачаровує своєю красою. коли вночі спостерігаєш, як великі сніжинки дружньо з неба та кружляють у світі ліхтарів, душа співає від радості. коли бачиш парки та ліси, засипані білим снігом, коли можеш пішки прогулятися по поверхні ріки, розумієш, що таке здатна зробити лише справжня чарівниця.

Мне эта сцена кажется унизительной. бить ребенка по лицо мокрой скатертью только за то, что он разлил квас, непростительно. лично я наказала бы за этот поступок наталью. что касается николеньки, то вполне понятно его негодование и обида. во-первых, он знатный дворянин, хоть и еще ребенок, а наталья - крепостная, по какому праву она его била? именно это и довело нашего героя до ярости и слез. а то, что признал свою вину да еще и простил наталью, делает ему честь: мальчик действительно дворянин, воспитан в лучших манерах, умеет прощать и признавать, что был не прав, чувствовать свою вину, раскаиваться в содеянном, видеть и признавать свои ошибки. что касается натальи, то, имея доброе сердце и искренне любя николеньку, она, едва увидев его слезы, сразу же кинулась просить прощения и даже принесла ему маленький подарок. мои симпатии остаются на стороне николеньки.