Значение слов: тирански, знахарь, кочерга, спесиво, шинок заседатель, смушки, миряне, тавлинка, кныш, капелюхи, сотник, цирюльник

1.как свойственно тирану (2,3), тирании (2,3), как характерно для них; деспотически 2. знахарь - лекарь-самоучка, действующий собственными примитивными способами, часто с колдовскими приемами 3. кочерга, -и,мн. -рги, -pег, -ргам, ж. приспособление для перемешивания топлива в печи - толстый железный прут с прямо загнутым концом. мешать угли кочергой.* па богу свечка ни черту кочерга (прост, шутл.) - о ком-чем-н. невыразительном и малозначительном, ни то ни се. ii уменьш. кочережка, -и, мн. -жки, -жек, -жкам, ж. ii 4. спесивый — высокомерный, кичливый 5. шинок, -нка, м. ( небольшое питейное заведение, кабачок (преимущ- в южных губерниях россии, на украине). 6. заседатель, -я, м. ( выборное должностное лицо, участвующее в работе какого-н. учреждения. 7. смушка, -и, ж. шкурка новорожденного ягненка нек-рых ценных пород. ii прил. смушковый, -ая, -ое. смушковая шапка 8.миряне- то же, что: народ, люди 9.тавлинка- травянистое и кустарниковое растение сем. пасленовых, обычно с крупными листьями. сушка табака. 2. содержащие никотин высушенные и изрезанные или растертые листья этого растения. курительный, нюхательный, жевательный т. и сыт, и пьян, и нос в табаке (погов.: всем совершенно доволен). 3. 10. книш, кныш м. южн. лепешка с маслом, скоромная булочка с салом, или | донск. вор. круглый пирожок; | влад. пшеничный хлебец. | орл. *коротыш, малорослый человек, карапузик. полна печь поляниц, а посередке кныш? звёзды, месяц. пока у бабы посеют кныши, а у деда не будет 11. капелюх м. капелюха ж. зап. южн. малахай, ушастая шапка. 12. сотник, -а, м. 1. в старину: командир сотни (во 2 стрелецкий с. 2. в царской армии: казачий офицерский чин, равный поручику, а также лицо, имеющее этот чин. ii прил. сбтницкий, -ая, -ое и сбтам-чий, -ья, -

«ніч перед різдвом» — повість, написана миколою васильовичем гоголем. входить в цикл «вечори на хуторі поблизу диканьки». гоголь «ніч перед різдвом» сюжет дія повісті хронологічно до епізоду царювання катерини ii — останньої депутації запорожців, що відбулася в 1775 р що пов’язаної з роботою комісії щодо скасування запорізької січі. сюжет твору розгортається в диканьці, на україні. ніким не помічені, в небі кружляють двоє: відьма на мітлі, яка набирає в рукав зірки, і чорт, який ховає місяць в кишеню, думаючи, що наступивша тьма утримає вдома багатого козака чуба, запрошеного до дяка на кутю, що ненависний чорту коваль вакула (який намалював на церковній стіні картину страшного суду що осоромлює чорта) не наважиться прийти до чубової доньки оксани. чуб із кумом не знають, чи йти в такій темряві до дячка, однак наважуються і йдуть. вдома залишається красуня оксана. приходить вакула. оксана насміхається над ним. у двері стукає збившийся з дороги чуб, без кума, який вирішив повернутися через влаштовану чортом хуртовину додому. однак, почувши коваля, чуб вирішує, що потрапив в хату кульгавого левченка. чуб відправляється до матері вакули, солохи, яка і є та сама відьма, яка крала з неба зірки. до оксани приходять її подруги. оксана зауважує на одній з них розшиті золотом черевички (черевички). оксана гордо заявляє, що вийде заміж за вакулу, якщо той принесе їй черевички, «які носить цариця». між тим чорта, який з користю проводить час у солохи, злякав голова, не пошедший до дяка на кутю. чорт залізає в мішок, залишений серед хати вакулою, а в іншій незабаром лізе й голова, бо до солохи прийшов дяк. загрававшому з солохою дяку теж доводиться лізти до мішок, бо приходить чуб. втім, незабаром чуб лізе в той же мішок, уникаючи зустрічі з повернувшимся вакулою. поки солоха розмовляє на городі з прийшовшим слідом за ковалем козаком свербигузом, вакула забирає мішки, пояснюючи собі їх тяжкість своїм пригніченим станом після зустрічі з оксаною. у натовпі колядників коваль знов зустрічає оксану, яка повторює свою обіцянку з приводу черевичек. з горя вакула вирішує втопитися, кидає всі мішки, крім самого маленького, і тікає. злегка заспокоївшись, вакула хоче спробувати ще один засіб: він приходить до запорожця пузатого пацюка, який «трохи подібний чорту», і отримує туманну відповідь, що чорт у нього за плечима. передчуваючи славну здобич, чорт вискакує з мішка і, сівши на шию коваля, обіцяє йому цієї ж ночі оксану. хитрий коваль, вхопивши чорта за хвіст і, під загрозою того, що перехрестить його, стає господарем становища і велить чорту везти себе «в петербург, просто до цариці». опинившись в петербурзі, коваль приходить до запорожців, з якими познайомився восени, коли вони проїжджали через диканьку. за чорта він домагається, щоб його взяли на прийом до цариці. дивуючись розкоші палацу і дивовижному живопису, коваль виявляється перед царицею і просить у неї царських черевичків. зворушена такою простодушністю, катерина вакулі дарує черевички. в селі в цей час диканські баби сперечаються, яким саме чином наклав на себе руки вакула. ці пересуди бентежать оксану, вона всю ніч не може заснути, а до ранку «закохалася по вуха в коваля». повернувшись коваль виймає зі скрині нові шапку і пояс і відправляється до чуба з проханням віддати за нього оксану. чуб, зворушений подарунками і розсерджений віроломством солохи, відповідає згодою. йому вторить і оксана, готова вийти за коваля «і без черевиків». завівши сім’єю, вакула розписав свою хату фарбами, а в церкві намалював чорта, да «такого гидкого, що всі плювали, коли проходили мимо».

джерело:   довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua

Свою сказку х. к. андерсен назвал именно так, потому что главные герои превращаются в лебедей и их сестра делает всё возможное, что бы их спасти. но название это сказки кроется не только в этом. превращение юношей было не полно. с виду это были дикие лебеди, а в душе благородные люди. и автор говорит нам, что человечество судит по облику, а не видит душу людей. и только прекрасная героиня -сестра лебедей понимает, любит и заботиться о своих братьях, ибо она знает их светлые души. если понравился ответ нажми , и отметь его, как лучший)