Почему произошла эволюция образа онегина?

Ана мой взгляд это связано с тем. что при написании этого романа у автора(а.с.пушкина) произошёл переход от романтизма к реализму. что и отразилось на образе онегина,который перестал жить в своём мире и столкнулся с реальностью. 

Троекуров кирила петрович – богатый дворянин-самодур, отец маши. т. – человек и распущенный, опьяненный сознанием своей силы. богатство, род, связи – все обеспечивает ему вольготную жизнь. т. проводит время в обжорстве, пьянстве, сластолюбии. унижение слабых, вроде травли зазевавшегося гостя медведем, – вот его удовольствия. при всем этом т. – не прирожденный злодей. он долго дружил с отцом дубровского. поссорившись с ним на псарне, т. мстит другу со всей силой своего самодурства. он с взяток отсудил у дубровских имение, довел бывшего друга до умопомешательства и смерти. но самодур т. чувствует, что зашел слишком далеко. сразу после суда он едет мириться с другом. но опаздывает: отец дубровский при смерти, а сын прогоняет его вон. образом т. пушкин показывает, что беда не в самом помещике, а в социальном устройстве жизни (крепостное право, всесилие дворян). оно развивает в непросвещенном дворянине веру в свою безнаказанность и безграничные возможности («в том-то и сила, чтобы безо всякого права отнять имение»). даже любовь к детям искажается в т. до предела. он обожает свою машу, но делает ее несчастной, выдав за богатого, но нелюбимого ею старика. самодурство т. отражается и на его крепостных. они также спесивы, как и их хозяин. троекуровский псарь дерзит дубровскому-старшему – и тем самым ссорит старых друзей.

Мій улюблений герой давньогрецьких міфів — ахілл. він був сином богині феміди й царя пелея. феміда знала, що її синові судилася героїчна доля,безсмертна слава. він мав стати найбільшим героєм троянської війни, але полягти під стінами трої. всіма силами намагалася мати відвернути ту грізну долю. щоб зробити сина невразливим і таким чином дати йому безсмертя, феміда ще немовлям занурила ахілла у води підземної річки стікс, тримаючи дитя за п’ятку. через це тіло майбутнього героя стало твердим, мов криця. єдиним уразливим місцем на тілі ахілла залишилася п’ятка, яку вода стікса не обмила. вихованням ахілла займався батьків друг, кентавр хірон. він вигодував хлопця мозком ведмедів і печінкою левів. хірон навчив свого вихованця блискуче володіти зброєю, грати на кіфарі, співати. коли ахілл виріс і став прекрасним юнаком, по всій греції розлетілася звістка про те, що менелай збирає героїв у похід на трою. феміда знала, яка доля чекає на її сина, і тому сховала його на острові скірос у палаці царя лікомеда. сам юнак жив серед царських дочок, переодягнений у жіноче вбрання. але віщун калхас провістив, що тільки тоді ахейці здобудуть велику трою, якщо у по ході братиме участь ахілл. тому одіссей з діомедом вирушили на скірос у пошуках ахілла. вдавшись до хитрощів, одіссей зумів переконати ахілла взяти участь у поході на трою. на шляху до трої та під час її облоги ахілл здійснив чимало подвигів. він був безстрашним, відважним і сильним воїном, який не знав поразок. довгих дев’ять років тривала облога трої. багато горя зазнали троянці за цей час. багато злигоднів зазнали й греки за дев’ять років війни, багато й у них було ' вбитих. загинули найкращі друзі ахілла — патрокл і антілох. страшенним гнівом палав ахілл проти троянців. він вирішив жорстоко помститися їм за смерть друзів. як розлючений лев бився ахілл, убиваючи одного за одним героїв трої кинулися урозтіч троянці, ахілл несамовито переслідував їх аж до самої брами трої. він удерся б і в саме місто, коли б не з’явився бог аполлон. грізно крик нувши, він спинив ахілла. та ахілл був готовий напасти навіть на бога. розі ш ваний аполлон скерував стрілу паріса в єдине вразливе місце ахілла — п’яту, для героя це була смертельна рана. сімнадцять днів оплакували, а на вісімнадцятий день тіло героя було спале но на похоронному багатті. прах ахілла поклали в золоту урну, в якій уже ле жав прах патрокла і антілоха. друзів поховали в одному склепі і насипали над ними високу могилу. її далеко було видно з моря, вона свідчила про велику сла ву похованих героїв. понад три тисячоліття минуло від часів троянської війни. але мене й сьо годні вражають мужність, відвага, шляхетне ставлення до переможеного ворога, відданість своїм друзям давньогрецького героя ахілла.