Вопросы к сказке муму : 2. что узнаём об барыне

мы узнаем,что она злая,корыстная,богатая,уважает герасима,любит претворяться бедной и несчастной женщиной,не имеет семьи,жестока посравнению к своим слугам,пожилого возраста

Прочитай и поймешь. тем более это интересно)

Щє однією особливістю системи образів є наявність парних персонажів. так, «двійниками» традиційно вважаються раскольников і свидригайлов, який сам каже родіону; «ми одного поля ягоди». людина з темним минулим, яку звинувачують у смерті підлеглих, яка нібито причетна до смерті своєї дружини марфи петрівни, він викликає в соні інтуїтивний страх. «це був добродій років п’ятдесяти, на зріст вищий від середнього, огрядний, з широкими і крутими плечима, що робило його немовби трохи сутулим. був він чепурно і зі смаком одягнений і мав вигляд поваженого у руках його була гарна паличка, якою він постукував, ідучи по тротуару, а руки були у свіжих рукавичках. широке, вилицювате обличчя було досить приємне, не по- петербурзькому свіже. волосся його, ще дуже густе, було зовсім світле, місцями в ньому прозирала сивина, а широка, густа борода, що спадала лопатою, була ще світлішою. очі його були голубі й дивилися холодно, пильно і вдумливо; губи червоні. узагалі цей чоловік добре зберігся і здавався набагато молодшим від свого віку». свидригайлов хоче розповісти раскольникову свою «теорію», поділитися своїм поглядом на життя, оскільки вважає, що вони схожі. свидригайлов — атеїст, він своєрідна «темна сторона» раскольникова. хоча родіон не вірить у це, проте його тягне до свидригайлова, вони вдивляються один в одного, немов у дзеркало. свидригайлов пропонує угоду; раскольников має переконати дуню залишитися з ним. за це поміщик дасть студентові гроші, на які той поїде до америки. свидригайлов аморальний, він не має совісті, йому подобається робити зло і, на відміну від свого двійника родіона, він зміг здійснити злочин. варто також зауважити, що, незважаючи на свої негативні риси, він щиро любить дуню — свою останню надію на порятунок. недаремно він пропонує їй угоду, шантажуючи тим, що знає про злочин родіона, а тому може виказати його слідству. і ось парадокс; аморальний свидригайлов зробив стільки добрих справ, скільки не зробив ніхто з персонажів роману: він дав гроші соні, прилаштував осиротілих дітей катерини іванівни, забезпечив матеріально свою наречену. зрештою, ця непересічна, але цинічна людина («пропаща сила» суспільства? ) закінчує життя самогубством. раскольников теж був близький до цього, але його врятувало покаяння.

"капитанская дочка" положила начало роману. своими произведениями на темы пушкин привнес вклад огромной ценности в . в своих произведениях он воссоздал самые значительные эпизоды из жизни россии от глубокой древности до 1812 года. особенно привлекают поэта эпохи переворотов и кризисов начала xvii и xviii веков.  роман "капитанская дочка" повествует о драматических событиях 70-х годов xviii века, когда недовольство крестьян и обитателей окраин россии вылилось в войну под предводительством емельяна пугачева. но роман не ограничивается только этой темой, она одна из многих, поставленных в этом многоплановом и философском произведении. параллельно в романе пушкин ставит и решает ряд важных вопросов: о патриотическом воспитании, о любви и верности, чести и достоинстве человека. форма и язык произведения доведены пушкиным до совершенства. за кажущейся простотой и легкостью скрываются серьезнейшие вопросы бытия.  пушкин изображает пугачева сложной и противоречивой натурой. с одной стороны, он грабитель и злодей, объявленный государственным преступником, но он же справедливый и благородный человек, помнящий добро, гриневу выкарабкаться из занятой мятежниками крепости, а потом машу миронову от тирании швабрина.  пушкин стремится объективно показать эту личность, сыгравшую огромную роль в судьбе россии. перед нами предстает человек плоть от плоти народа, сведущий его самые сокровенные чаяния и горести. емельян пугачев старается , кому быть может. по природе он не зверский человек, об этом можно судить по его отношению к гриневу, маше, расправа же над непокорными офицерами — вынужденная мера военного времени. так почему же все-таки роман назван "капитанская дочка"? мне кажется, что это название наиболее полно отражает суть его. произведение, помимо описанной темы, повествует о данной и искренней любви, ради которой гринев отправляется в стан мятежников, а робкая и нерешительная марья ивановна миронова едет ко двору императрицы, чтобы спасти своего возлюбленного, отстоять свое право на счастье, а главное — утвердить справедливость. она смогла обосновать невиновность гринева, верность его данной присяге.  постепенно главной героиней романа становится марья ивановна — капитанская дочка. из робкой "трусихи" она, по воле обстоятельств, перерождается в решительную и стойкую героиню, сумевшую добиться торжества справедливости.  название романа "капитанская дочка", как мне кажется, отражает суть произведения.