Отзыв на произведение н.в. гоголя ревизор.

Однажды утром.. собственно, это случилось в воскресенье. антон антонович сквозник-дмухановский (городничий) встал тогда в хорошем настроении. бывает такое: пасмурно за окном, а всё равно хочется прыгать и смеяться и чего-нибудь такое отчубучить - перекувыркныться. завопить или прыгнуть на луку лукича хлопова (смотрителя училищ) и рявкнуть у него над ухом! но тут письмо. читает. а там новость - что приехал чиновник с предписанием осмотреть всю губернию и особенно их уезд. комедия так и начинается со словами: "я пригласил вас, господа, с тем чтобы сообщить вам пренеприятное известие: к нам едет ревизор". и все дальнейшие дейстрия связаны, понятно по какой причине, с этим ревизором.  николай васильевич гоголь все свои произведения называл самыми актуальными названиями: "мёртвые души", "вий", "тарас бульба", "петербуржские повести", "вечера на хуторе близ диканьки"

Утворі гете майже не спостерігається опозиції між мефістофелем і фаустом. фауст  майже завжди слухається мефістофеля, тому що багато розчарувань у житті, призводять його до того що у дияволові він бачить надію на нове життя, він повністю довіряє мефістофелеві і прагне його використати, що прожити життя заново. та приходить момент , коли мефістофель прагне показати фаустові що таке кохання у всій його огидності, тому що для диявола не існує чистого, довірливого, щасливого кохання. він всіма силами старається довести фаустові що кохання-це можливість наситити свою тілесну спрагу, що воно як іскра, спалахує в один момент а потім згасає. та саме при зустрічі з маргаритою фауст ніби змінюється, сама дівчина бачить, що мефістофель є дуже підступним, і старається звести фауста на хибну стежку, і навіть наважується казати про це фаустові, але він це просто не сприймає. мефістофель ненавидів маргариту за те що вона була богобоязлива, чесна і чиста. саме маргарита стала причиною конфліктів між фаустом і мефістофелем.

Чувство и разум - это две важнейшие силы внутреннего мира человека, которые часто вступают в конфликт между собой. бывают ситуации, когда чувства выступают против разума. что же происходит в подобной ситуации? несомненно, это болезненно, тревожно и крайне неприятно, так как человек мечется, мучается, теряет почву под ногами. его разум говорит одно, а чувства поднимают настоящий бунт и лишают покоя и гармонии. как следствие начинается внутренняя борьба, которая нередко заканчивается трагично.