Почему на военном совете было принято решение оставить москву (1812 год напалеон )

Потому что армия не могла выставить большую армию ,было решено что нужно оставить город без ничего . когда наполеон въехал в город то он в прямом смысле был пуст

Это было военно-стратегическое решение.наполеон вошел в москву ,но по приказу главнокомандующего кутузова город был оставлен,люди эвакуированы ,припасы либо вывезли ,либо уничтожили.наполеон вошел в москву и ничего не нашел полезного.и измотанная армия наполеона потеряла свои силы для решающей битвы.

Проблеми у відносинах батьків і дітей можуть бути обумовлені нездоровим кліматом в сім'ї. сім'ї, де процвітають скандали, неувага, конфлікти і нехтування інтересами один одного, не можуть вважатися ідеальним плацдармом для виховання дитини. на жаль, але є типові складності в поведінці дітей, що ростуть в конфліктних сім'ях. такі діти частіше хворіють, бувають більш плаксивими, нервовими, агресивними. вони з легкістю копіюють негарні вчинки дорослих, а зовнішній світ – учня , друзі по двору або просто однолітки - реагують на це вкрай недоброзичливо. виходить, що ситуація ускладнюється тим, що дитина з такої сім'ї відчуває великі труднощі з адаптацією до соціального . і тоді і в родині, і поза нею його життя повне страхів, сварок, образ і нерозуміння.

вирішувати проблеми у відносинах з дітьми в такій сім'ї потрібно послідовно. і починати треба з усунення конфліктів і деструктивних форм поведінки і спілкування між дорослими. деякі психологи навіть зуміли довести в своїх дослідженнях, що діти нерідко щасливішими в тих сім'ях, де батьки ставлять відносини між чоловіком і дружиною на перший план, а стосунки з дітьми - на другий. тобто і чоловік, і дружина повинні більше уваги приділяти розвитку власних почуттів і відносин, і тільки коли там все в порядку, зосереджуватися на проблемах дітей. якщо занадто захопитися дітьми, забувши про дружину, це загрожує зайвими складнощами.

план:

1вступление

2.жизнь в уездном городе до приезда ревизора

3.почему хлестаков так легко вжился в образ ревизора

4."мистические мотивы ревизора"

 

«ревизор» - комедия николая гоголя, которая сразу после своей публикации наделала много шума. российская дворянская общественность не приняла пьесу, поскольку она слишком правдиво изображала пороки чиновничьего класса и жизнь провинции: это коррупция, казнокрадство, произвол, полная бесхозяйственность.

а император николай i заказал государственному драматургу (считается, что им был цицианов) похожую пьесу – «настоящий ревизор», отличающуюся более «правильным» финалом. императорская пьеса вскоре демонстрировалась на российских подмостках, потеснив оригинальную - гоголевскую.

 

повеса и авантюрист  хлестаков  случайно приезжает в уездный город – и жизнь в нём кардинально меняется. действительно, до этого момента городок представлял собой некий «медвежий угол», в котором кучка дорвавшихся до власти провинциальных аристократов правила по своему усмотрению. дело не только во взяточничестве и отсутствии порядка (даже в местной больнице нет лекарств – средства на их покупку разворованы): некоторые чиновники и дворяне творят дела откровенно уголовные. присваиваются деньги, предназначенные для школ, богоугодных заведений, судья  ляпкин-тяпкин  бездарно ведёт судопроизводство. начальник почты читает чужие письма и нередко затем выбрасывает их, не передавая адресату. стремясь «выслужиться» перед фальшивым ревизором, «отцы города» поступают по отношению к нему точно так же, как они привыкли поступать со своим начальством: стараются задобрить его подношениями. хлестаков вживается в роль, поскольку и ему нельзя выдавать себя. с взятками к «ревизору» тянутся даже люди низших сословий: ведь они тоже «заражены» порочным образом жизни.