Відповідь:
Ассоль – головна героїня повісті «Пурпурові вітрила». Ассоль – це дівчина, чия мрія стала дійсністю. Ассоль рано втратила матір, і її виховав батько – суворий і замкнутий Лонгрен. Односельці їх цуралися, так як за версією власника таверни Лонгрен був жорстоким і безсердечним. Він не врятував його, коли того відносило в море. А те, що через нього померла Мері, мати Ассоль, власник таверни промовчав. З тих пір Ассоль та її батька в селі недолюблювали, їх уникали. Крім того, Ассоль вважали несповна розуму після її розповіді про зустріч з чарівником, який обіцяв, що за нею колись приїде відважний принц на кораблі з червоними вітрилами. За це її називали не інакше, як «корабельна Ассоль».
За вдачею це була дівчина з багатою уявою і добрим серцем. Вона могла говорити з деревами та чагарниками, як живими, піклуватися про братів менших, і щиро мріяти. Коли вона підросла, то стала справжньою красунею. Все що Ассоль надягала, здавалося новим і чарівним. Її обличчя було по-дитячому наївним і променистим. Вона ні на мить не забувала про свою мрію і часто її уявляла. Навіть Лонгрен думав, що пройде час, і вона забуде слова казкаря Егля.
Уміння самозабутньо мріяти і ігнорувати злі глузування оточуючих пішли дівчині на користь. У її житті, насправді, з’явився хтось особливий, надів на її палець кільце, поки вона спала. Після цього, вона ще більше впевнилася в тому, що «він» скоро з’явиться в її житті. Незабаром в селі Каперни з’явився той самий корабель з червоними вітрилами, а з ним і Артур Грей – капітан корабля, відважний моряк, благородна людина, який почув історію про Ассоль і втілив її в реальність.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Составить волшебную сказку, связанную с каким либо предметом (6 класс)! заранее )
две варежки всегда жили вместе. они вместе лежали в шкафу, ходили гулять и сушились на батарее. варежки не понимали, что они друг без друга ничего не значат. пока правая варежка не потерялась. маленькая девочка, которая носила эти варежки, больше не надевала левую. так как никто не носит варежки по одной. левая сначала орадовалась потере правой. ведь теперь она жила одна и у нее теперь было много места. но вскоре ей стало скучно лежать одной. она никуда не ходила и начала скучать по своей соседке-правой варежке. только тогда левая поняла, что значит для правая. к счастью, вскоре правая варежка нашлась. и тогда варежки подружились и никогда не расставались!