Сказка-быль "кладовая солнца" зачем писатель вставляет в свое повествование рассказ о ели и сосне, растущих вместе? почему этот рассказ помещен перед появлением детей в лесу?

Потому что ель и сосна держатся вместе как брат и сестра. а ель и береза это   на вроде символизации

Сказка Петушки

На избушке бабы-яги, на деревянной ставне, вырезаны девять петушков. Красные головки, крылышки золотые. Настанет ночь, проснутся в лесу древяницы, кикиморы, примутся ухать да возиться, и захочется петушкам тоже ноги поразмять. Соскочат со ставни в сырую траву, нагнут шейки и забегают. Щиплют траву, дикие ягоды. Леший попадется, и лешего за пятку ущипнут. Шорох, беготня по лесу. А на заре вихрем примчится баба-яга на ступе и крикнет петушкам:

– На место, бездельники!

Не смеют ослушаться петушки и, хоть не хочется, – прыгают в ставню и делаются деревянными, как были.

Но раз на заре не явилась баба-яга – ступа дорогой в болоте завязла. Радехоньки петушки, побежали на чистую кулижку, взлетели на сосну. Взлетели и ахнули.

Диво дивное! Алой полосой над лесом горит небо, разгорается, бегает ветер по листикам, садится роса. А красная полоса разливается, яснеет. И вот выкатило огненное солнце. В лесу светло, птицы поют, шумят, шумят листья на деревах.

У петушков дух захватило. Хлопнули они золотыми крылышками и запели – кукареку! С радости. А потом полетели за дремучий лес на чистое поле, подальше от бабы-яги.

И с тех пор на заре просыпаются петушки и кукаречут.

– Кукареку, пропала баба-яга, солнце идет

Останній листок" О. Генрі — це зворушлива історія самовідданої дружби і самопожертви. Центральні персонажі твору — дві бідні дівчини-художниці Сью і Джонсі, які приїхали до Нью-Йорка з провінції. У листопаді одна з них, Джонсі, тяжко захворіла на пневмонію. Годинами вона дивилась у вікно на плющ, який ріс на стіні будинку у дворі, лічила листки, що опадали із плю­ща. Джонсі здавалося, що коли останній листок опаде, вона помре. Усі зусилля Сью збити Джонсі з цієї небезпечної думки зазнавали поразки. І ось на плющі залишився останній листок. Життя дівчини врятував старий художник на ім'я Берман, бідний невдаха, який жив на першому поверсі, підстудією Сью і Джонсі. Вінпідльодянимдощемуночінамалював на стіні листок плюща замість того, якогозірваввітер. Зображення листка, що не підкоряєтьсяхолоднимвітрам і залишається на плющі, збудило в Джонсі волю до життя, і вона одужала, щобнасолоджуватисябуттям і реалізувати свою заповітнумрію — намалюватиНеаполітанську затоку. А старий Берман захворів на пневмонію і помер, здійснившибезкорисливий подвиг в ім'ялюдини.

Объяснение:

чим змогла