Твір на тему майбутне лісу в твоїх руках.

"майбутнє лісу в твоїх руках" всім нам не раз доводилося побувати   в лісі, відчути весь цей аромат столітніх сосен, дубів.почути стук дятла, пташиний спів та відчути запах грибів. вся ця краса так і заманює до себе, вдихає втебе нове життя з чистим повітрям, чистими думками. хіба не добре мати таке місце відпочинку? аякже, звичайно погодяться мільйони, та більшість з них сама руйнує   цей відпочинок.   з кожним днем вирубується нескінченна кількість дерев, що потім може призвести до катастрофічних наслідків. дерева забезпечують нам на тільки чисте та свіже повітря, але і під час повені. а ми все це забуваємо, і   знову робимо все по своєму. хіба таке життя нам довподоби? хіба можна добре жити вдихаючи забруднене повітря, та весь час при великих опадах потрапляти під великий вплив повіні. хіба на таке люди розраховували, коли вирубували всі ті численні дерева? не думаю, головною метою для них було отримати гроші за хороший матеріал-деревину. гроші, гроші весь світ тільки тримається і самознищується на цих паперових купюрах. невже так важко, під час відпочинку в лісі зберігати чистоту. чи добре дивитися за вогнем і не призвести до .часто ми звинувачуємо природу у   катаклізмах,та самі не помічаємо як знищуємо себе своїми же руками. нам варто дбайливо ставитися до лісу, тому що це не тільки місце для відпочинку а й наше майбутнє. бережи природу адже майбутнє лісу в твоїх руках.

Главный герой рассказа "конь с розовой гривой" - мальчик витя, сирота. его мать утонула в реке. с тех пор воспитанием вити занимаются бабушка и дедушка. об отце автор не упоминает: "он сирота, а вы всешки при "витя с бабушкой и дедушкой живут в большом селе где-то в тайге: "деревня большая была, народ ""правда, село здесь слышно, а все же "о внешности вити известно, что он - крепкий мальчик, как гриб боровик: "гляди вон, как ест парнишка, оттого и крепок, как гриб боровик."бабушка воспитывает витю в строгости. мальчик хорошо знает, что бабушку трудно обмануть и разжалобить слезами.

Материнское сердце любит своих детей в любых ситуациях, с тех самых пор, как в один прекрасный и незабываемый день жизни мама берет на руки своего малыша. желание вырастить ребенка, который оправдает все надежды и ожидания, с этого дня занимает все мысли матери, и только ребенку теперь безраздельно принадлежит ее любящее материнское сердце.мама, мамочка! ты достойна этих нежных искренних слов. я смотрю на тебя и вспоминаю свое беззаботное детство. ты подарила нам с сестрой жизнь и посвятила нам всю себя. как твое сердце может любить нас так сильно! как жаль, что мы не задумываемся, что порой своими поступками или резкими словами можем тебя обидеть. прости нас за то, что мы тебя расстраиваем, что иногда ты выслушиваешь замечания учителей о нашем плохом поведении.нам стоит чаще задумываться о том, как не ранить твое сердце, как сделать так, чтобы разгладились морщинки на твоем лице. ведь чем старше мы становимся, тем больше ты нуждаешься в нашем внимании и любви. мы не должны стесняться быть добрыми и нежными с мамой, не считать за труд быть терпеливыми и внимательными к ней.