Какая основная мысль рассказа платонова "ещё мама"?

Олександр Сергійович Пушкін народився 6.06.1799 р. в Москві. З найраннішого дитинства хлопчик був оточений літературою. Його тато мав бібліотеку, твори в якій Олександр дуже любив читати. Цю бібліотеку відвідували багато видатних людей - Жуковський, Карамзін, і Пушкін спілкувався з ними.

з 1811 року він почав навчатися в ліцеї в Царському селі. там він почав писати вірші, в 1814 році опублікував перший з них. В 1817 році вступив у Петербурзі у Колегію. Там він був представником "вищого класу", спілкувався з багатьма заможніми людьми.

Але він не припиняв писати свої волелюбні твори, у яких висловлював незадоволення тогочасним ладом Російської імперії. За це тодішній цар Микола, здається, Перший (не пам'ятаю ім'я правителя) відправив його у, так би мовити, заслання на південь України. Перебуваючи там, він написав багато творів (Брати розбійники, Кавказький полонений, т.і.)

у 1827р. О.С.Пушкін розпочав роботу над поемою "Євгеній Онєгін".

1830р. посватався до Наталі Гончарової, за рік вони одружилися і за час шлюбу народили чотирьох дітей.

Він продовжував писати твори.

1837р. 8 лютого (за старим стилем 27 січня) відбулася дуель між Пушкіним і Дантесом, де останній поранив поета. За два дні він помер.

Таким чином влада знищила молодого, 37-річного поета.

Повесть Тарас Бульба рассказывает о нескольких подвигах, а также предательстве.

Остап- сын Тараса, совершил подвиги, которые заставляют задуматься. Он сражался всегда за своих товарищей, родственников, родину. Даже когда его казнили,ломали ноги, руки он не произнёс ни одного слова, чтобы показать, что он ни за что не предаст свою родину.

Бульба- отец сыновей. В конце повести он кричит своим товарищам чтобы они пошли в нужную сторону, потому что на них наступали враги, но ветер не давал его товарищам услышать его. Но он продолжал кричать, пока его не услышали, но враги уже подошли к нему, хотя он успел докричаться до своих товарищей. Его привязали к дереву и сожгли.Даже когда его сжигали он кричал полякам, что они проиграют эту войну

Андрий - второй сын Тараса. Он предал всех своих товарищей, родственников, родину, только из за любви к полячке. Она переманила его на свою сторону и Андрий сражался за чужих. Он убивал своих, своих товарищей, а всё из за любви. Когда об этом узнал Тарас, он поверить не мог этому поступку и убил своего сына.

Повесть учит патриотизму. Никогда не предавать свою Родину, родных близких!