Сочинить сказку на тему "роза и шипы", "огонь и вода", "мореи звезды".

Море и звёзды.вчера мы приехали на море. там было все красиво! море было синее при синее. сейчас вечер. я смотрю на красивое темное отражение луны в море. кроме луны там есть и звезды. они,хоть и маленькие, но гораздо красивее луны. конец.

Головний герой – гобсек; повість закінчувалася описом затхлої комори вмираючого лихваря історія розпаду дворянської родини де ресто відображено спотворення людини владою золота2.   ім’я: жан-естер ван гобсек  дата народження: 1740 р.  місце народження: передмістя антверпена  місце проживання: париж, вулиця де гре  мати: єврейка  батько: голландець  дитинство: у 10 років - юнга на кораблі  життєві випробування: «раптові кошмари, несподівані події, романтичні невдачі, безмежні утіхи, голод, розтоптане кохання, набуте, втрачене і знов набуте багатство, безліч смертельних небезпек»; учасник громадянської війни у сша, корсар, золотошукач  сімейний стан: неодружений, дітей не має  родичі: сестра, онука сестри - сара ван гобсек, її донька - вогник  основне заняття: лихвар  статки: «його багатство зберігалося, мабуть, у банківських склепах. він сам стягав гроші по векселях, бігаючи по всьому парижу»3.  лице: «місячний лик»; «жовтава блідість скидалася на колір срібла, з якого облупилася позолота»; «риси здавалися відлитими в бронзі»; глибокі зморшки «мережать» його обличчя; «густі чорні брови». волосся: гладеньке, акуратно причесане, «із сивиною попелясто-сірого кольору». очі: «жовті, як у куниці»,«майже без вій», «боялися світла»; «дашок старого кашкета надійно захищав очі від світла». ніс: «гострий», «подовбаний на кінчику віспою, скидався на свердлик». губи: «тонкі, як у алхіміків або старих карликів, зображених на картинах рембрандта». голос: «тихий, лагідний», гобсек «ніколи не сердиться»; говорить про гроші «тоненьким голоском, схожим на звук флейти», в яку забули вставити мундштук. вік: угадати неможливо, бо здається, чи то він «завчасу постарів, чи задумав до похилого віку зберегти молодість».4.  живе гобсек у «похмурому, вологому будинку без подвір'я, всі вікна якого виходять на вулицю»; у довгий коридор виходять двері кімнат, схожих на монастирські келії, освітлені малесенькими віконцями. «дім та його мешканець (гобсек) пасували один до одного — як ото скеля та приліплена до неї устриця». його кімната, де все було охайне і потерте, починаючи з зеленого сукна на письмовому столі - до килима над ліжком, скидалася на холодну оселю самотньої старої діви. узимку головешки в каміні, завжди присипані купкою попелу, диміли, ніколи не розгоряючись полум'ям.5.  «глитай» «скнара» «жмикрут» «докір сумління» «людина- автомат» «людина- вексель» «золотий ідол» «привид помсти» «створіння нице» «створіння шляхетне» «справжній удав» «філософ зі школи циніків» «казкове страховище» «голландець, гідний пензля рембрандта»

"тарас бульба" - произведение и одновременно наполненное истинно народным пафосом, любовью к родине и патриотизмом. тарас, главный герой повести, - человек сильного характера, несгибаемой воли, посвятивший свою жизнь борьбе за свободу отчизны, своего народа. он мудр, его опыт позволяет ему стать настоящим вожаком, полководцем. он храбр и силён . главное качество тараса бульбы - обострённое чувство собственного достоинства и гордости, соединённое с ощущением себя частью собственного народа, неразрывной связи с ним. самое дорогое, что у него есть, своих сыновей, тарас тоже отдаёт на ратное дело, не мысля жизни иначе, пока отечество в опасности. сын тараса, остап, самолюбив, смел, он больше похож на отца. остап во всех ситуациях сохранял верность своим товарищам и был стоек, храбр. остап ещё молод, но чувствуется, что он тоже, как и его отец, наделён изначально житейской мудростью и пониманием своего предназначения в жизни. сын андрий - несколько другой человек. он не боец, а образованный утончённый юноша, естественно стремящийся к красоте, воплощением которой стала для него женщина. андрий пренебрёг ради любви долгом мужчины, защитника отечества, он пошёл вполне сознательно на предательство, за что и был убит собственным отцом. "тарас бульба" - произведение трагическое, но в нём нет безнадёжности, есть вера в воскрешение сильной и свободной страны, в братство козаков. главные герои погибают, но их гибель лишь доказывает, что народ, любящий по-настоящему свою родину, можно уничтожить, но нельзя покорить.