Каких людей можно считать по-настоящему добрыми?

Добрый  кто прощает понимает подбодряет, , оптимист, свободный человек

Школа – это наш второй дом, где мы постоянно растём сами над собой. она, как никто и ничто другое, превращает каждого из нас в личность. именно тут мы начинаем раскрываться, делать первый шаг показать себя среди окружающих, заявить о себе. школа – это первый шаг к самостоятельной жизни. ведь многое происходит здесь впервые: и первый урок, и первая победа, первое поражение, дружба, первая в школу мы приходим застенчивыми и неумелыми. с рук в руки нас родители первой учительнице. она стает для нас второй мамой. далее мы взрослеем и учителей становиться больше. учителя учат нас не только читать и писать, а и дружить, любить сочувствовать, уважать, в школе мы учимся важному: быть честными, отзывчивыми, целеустремленными, уметь жить в коллективе. в школе мы строим свое «я» по кирпичику, тяжело, медленно, осторожно. нам в этом наши учителя. школьные учителя учат нас преодолевать себя, свою лень, неорганизованность, не останавливаться на достигнутом и идти вперед, потому что для нас школа - это частичка нашей жизни.

Ім’я героя носить символічний зміст. Акакій перекладається як «незлобливий». Те, що він Акакій Акакійович, - означає максимальну незлобливість, сумирність. Прізвище Башмачкін натякає на просте походження героя. Зовнішність героя непримітна, без цікавих ознак. Він низенький на зріст, трохи рябий, трохи рудий та навіть підсліпуватий. Акакій працює дрібним чиновником – переписує документи. Кар’єрне зростання його не цікавить. Маленька посада цілком влаштовує героя. І хоча робота незначна, але він дуже старанно її виконує: переписує папери гарним почерком, не допускає помилок. Колеги ставляться до Акакія зневажливо, часто ображають. Башмачкін майже ніколи не чинить їм опору, лише зрідка тихенько просить не чіпати його. І це ледь чутне благання нагадує світові, що і «маленькі люди» такі ж представники суспільства, як і всі.