Почему василия тёркина можно назвать истинно народным героем? (письменный развёрнутый ответ на вопрос)

ИЛЬЯС

Жил в Уфимской губернии башкирец Ильяс. Остался Ильяс от отца небогатым. Отец только женил его год и сам помер. Было в то время именья у Ильяса 7 кобыл, 2 коровы и 2 десятка овец. Но Ильяс был хозяин и стал приобретать: с утра до вечера трудился с женою, раньше всех вставал и позже всех ложился и с каждым годом все богател. Прожил так в трудах Ильяс 35 лет и нажил большое именье.

Стало у Ильяса 200 голов лошадей, 150 голов рогатого скота и 1200 овец. Работники пасли табуны и стада Ильясовы, и работницы доили кобылиц и коров и делали кумыс, масло и сыр. Всего было много у Ильяса; и в округе все завидовали Ильясовой жизни. Люди говорили: «Счастливый человек Ильяс: всего у него много, ему и умирать не нужно». Стали Ильяса знать хорошие люди и с ним знакомство водить. И приезжали к нему гости издалека. И всех принимал и всех кормил и поил Ильяс. Кто бы ни пришел, всем был кумыс, всем был чай, и шерба, и баранина. Приедут гости, сейчас бьют барана или двух, а много наедет гостей, бьют и кобылу.

Детей у Ильяса было два сына и дочь. Женил Ильяс сыновей и выдал дочь замуж. Когда беден был Ильяс, сыновья работали с ним и сами стерегли табуны и овец, а как стали богаты, начали сыновья баловаться, а один стал пить. Одного, старшего, в драке убили, а у другого, меньшого, попала сноха гордая, и стал этот сын отца не слушаться, и пришлось Ильясу отделить его.

Отделил его Ильяс, дал ему дом и скотины, и убавилось богатство Ильясово. И скоро после этого напала болезнь на овец Ильясовых, и попадало много. Потом вышел голодный год — сено не родилось: поколело м

Патріотичні ідеї

1. Ідея служіння батьківщині, самоутвердження народу, боротьби проти соціального, національного, релігійного гноблення.

2. Відображення реальних подій у легендаризованій формі, надання реальним фактам героїчного змісту, національного й релігійного пафосу.

3. Історична конкретність, зв'язок із певною добою. Автори творів – невідомі учасники та очевидці певних історичних подій, мандрівні співці (у Франції – жонглери, у Німеччині – шпільмани, в Іспанії – хуглари, в Росії – скоморохи та ін.)

4. Органічне поєднання реальних історичних фактів і постатей з вигаданими подіями та персонажами. Поєднання фантастичного й реального.

5. Герої – сини свого часу, народу; уособлення ідеї національної незалежності, етичних і соціальних норм свого народу.

6. Основна тема – боротьба із зовнішніми ворогами за віру, незалежність народу та об’єднання країни, протистояння у міжусобних чварах.

Примітка: Український героїчний епос виник за сивої давнини. На його перші вияви натрапляємо ще в українській обрядовій поезії, казках, легендах, переказах. Яскравим прикладом героїчного епосу Київської Русі є «Слово про похід Ігорів», доби Козаччини – думи й історичні пісні («Козак Голота», «Пісня про Байду», «Самійло Кішка», «Маруся Богуславка», «Перемога під Корсунем» та ін.) Героїчний епос нерідко ставав підґрунтям , на якому розвивалися різні літературні форми. Впродовж століть героїчний епос був потужною ідеологічною силою, що формувала політичний і моральний світогляд народу.