Надо напишите сочинение на тему "чему научила меня сказка царевна лягушка"

Как и каждая сказка, «сказка о царевне-лягушке» поучительна. она учит нас многим хорошим ка­чествам. в первую очередь добру и состраданию. иван-царевич по дороге в кощеево царство сохраняет жизнь многим животным: медведю, зайцу, селезню, щуке. а ведь он был голоден! другой бы на его месте, не задумываясь, полакомился зайцем или щукой. а ивану-царевичу стало их жалко. он, наверное, поду­мал, что у них есть дети или мамы с папами, и и тех и других. зато зло, считает иван-царевич, необходимо ис­треблять. поэтому он без всякого сожаления распра­вился со злодеем кощеем бессмертным. в то, что животные, которых главный герой не стал убивать, в нужную минуту приходят ему на , так­же вложен тайный смысл — на добро отвечают добром, или, как говорят еще, ты — тебе. «сказка о царевне-лягушке» учит быть снисходи­тельным к другим и самокритичным по отношению к се­бе. жены старших братьев, как и сами братья, насмеха­ются над царевной-лягушкой, считают ее недостойной себя. на самом деле она намного лучше справляется со всеми царя. при этом заколдованная девуш­ка не кичиться своими успехами, а, наоборот, всегда и со всеми скромна и . высокомерные и своенравные жены старших бра­тьев получают по заслугам. царь выгоняет их из замка после того, как они залили всех гостей недопитым ви­ном, а его закидали костями из своих рукавов. это го­ворит о том, что добро побеждает зло. еще сказка учит добиваться своей цели несмотря ни на что. много трудностей на своем пути преодоле­вает младший сын царя, прежде чем находит свою ца­ревну. другой бы на его месте давно отчаялся, сломил­ся, испугался трудностей. но доброта, смелость, целе­устремленность ивана-царевича — он находит василису прекрасную, и живут они долго и счастливо.

«україна в огні» — кіноповість о. довженка, в якій відображена трагедія українського народу в часи великої вітчизняної війни. письменник створив дуже жорстоку, але при цьому надзвичайно правдиву оповідь про звичайних українських людей, які на цій кривавій війні понесли найбільші втрати. вони не мали ні орденів, ні чинів, але їхнє життя було не менш героїчне, ніж життя найвідоміших полководців. вірний власним гуманістичним ідеалам і правді життя о. довженко чи не єдиний в тогочасній українській літературі насмілився порушити проблеми простих людей в реальному житті з реальними проблемами. свої ідеї драматург реалізував насамперед через трагічну долю української жінки — дівчини в окупації, берегині і бранки, наголошуючи, що «у війни не жіноче обличчя». головна героїня повісті олеся, христя та інші не вели активну боротьбу з ворогом, але в тому страшному колообігу аморальності й насильства, в якому їм довелося побувати, жінкам вдалося зберегти у своїх душах людські природні почуття.жорстокі обставини виявилися сильнішими, ніж їхні можливості і бажання, вони пошматували душі і серця. то ж чи варто було їх засуджувати судом визволителів і хіба не мудріше б було «у таких гірких справах випливати за правдою, що послала людині щастя забуття лихого в доброму часі? ». вустами лаврина письменник стверджував, що якщо і треба було судити цих людей, то тільки «за законом народного нещастя». а в кульмінації подій повісті герой каже таку промову: «хіба те, що відбулося із мною, із селом, не важче смерті в сто крат? » страшна правда цих слів торкнулася найпотаємніших куточків людських сердець. перед уявним зором партизанів «виникла раптом вся у вогні україна, у безлічі страждань і важких суперечливих трагедійних стиків. велика нещаслива земля! » завдяки своєму неперевершеному таланту о. довженку вдалося створити неповторний та яскравий портрет українського народу. герої його творчого добутку — патріоти своєї землі, плоть від плоті народної, звичайні живі люди, які розуміли, що не тільки над їхнім життям, а й над долею майбутніх поколінь нависла смертельна загроза фашистського рабства. та не менше шкоди українському народові нанесло й багатовікове витоптування моральних гуманістичних принципів. але й воно не вибило ці принципи з душ та сердець наших пращурів. тому й вживаються мирно не тільки в куточку над білою скатертиною, а й у душах українців образи національних героїв українського народу і героїв великої вітчизняної війни. та така неоднозначність і складність людської особистості лише збагачує людину. письменник і драматург о. довженко — справжній патріот своєї рідної країни, який стверджує у своїх творах, що наші воїни — «герої великого грізного часу», а перемога над фашистськими загарбниками — це «найбільша горда правда на безліч сторіч».

План анализа рассказа расскажи когда и где рассказ написан. что ты знаешь об авторе? вкратце передай сюжет (основные события) рассказа. что, по-твоему, является кульминацией (высшей точкой напряжения в развитии действия) этого рассказа? каких героев ты считаешь положительными, а каких отрицательными и почему? что в этом рассказе тебя рассмешило, а что показалось грустным? какому герою ты больше всего сопереживал? опиши, какие чувства ты испытывал вместе с героем. в чем, по-твоему, главная идея этого произведения? о чем нам предлагает задуматься автор? выпиши из рассказа эпитеты, сравнения и олицетворения, автору передать задуманное. если бы ты рекомендовал своему другу прочитать этот рассказ, то какие основные достоинства произведения ты бы отметил?