Какой конфликт в камедии недоросль?

Основной конфликт комедии заключён в освещении нравов, поведения неправедных помещиков, у которых есть крепостные, люди, во всём зависящие от помещиков, против их деспотизма, глупости. брат помещицы простаковой, скотинин, хочет жениться на воспитаннице сестры софье потому, что у неё в деревне растут свиньи. простакова унижает софью, но, узнав, что она богатая наследница, хочет выдать её замуж за своего сына митрофанушку, который думает, что дверь - это имя прилагательное, так как она прикладывается к косяку, вместо сведений по вспоминает сказки, а ему не нужна, так как в любое место его довезёт извозчик. отсюда другая проблема - истинное и ложное воспитание. простаковы жалеют денег на настоящих учителей, поэтому нанимают для своего сына бывшего кучера, полуобразованного дьячка и отставного солдата. митрофанушка и не думает учиться, а родители и не заставляют его. они сами ничего не знают, не умеют читать, писать и считают, что образование вредит. рабство крестьян развращает помещиков духовно, они теряют человеческий облик. поэтому можно сказать, что крепостное право, воспитание и формы государственной власти взаимосвязаны.

Объяснение:

Запорожская сечь - это большая казацкая вольница. Казаки умели только "...гулять палить из ружей". Поэтому в Запорожской Сечи было предместье, где были лавки, пекарни, шинкии, кузницы. Сама Сечь делилась на курени, в которых были: свой атаман, свой запас провизии, свой кашевар. Но все казаки подчинялись выборочному атаману, который выбирался из своих же запорожских казаков. Все важные вопросы решались на общем собрании. Ему надо было сказать:" Верую в Христа и святую Троицу" и перекреститься. Запорожцы верили в бога, молились в церкви. Очень жестокие были законы в Сечи. За воровство казака привязывали к позорному столбу и каждый, кто проходил мимо, был обязан ударить его дубинкой. От этих ударов вор умирал. Должников привязывали к пушке и он сидел так, пока кто-нибудь из друзей его не выкупал. Жесточайшая кара за убийство: вырывали яму, сажали туда убийцу, а сверху ставили гроб с убитым. Потом обоих засыпали землёй. В каждом запорожце был очень силён дух товарищества и патриотизма. "Нет уз святее товарищества", - так говорил Тарас Бульба. Главным занятием запорожцев была война. Они были беспощадны к врагам. Тарас убил своего сына, когда узнал, что он предал товарищей, а значит стал врагом. Суровые законы, непритязательный быт - это закаляло казаков. Они становились храбрыми воинами, защитниками веры и отечества.

ТЕКСТ - це мовленнєвий твір, яке є результатом мовної діяльності людини, це основна комунікативна одиниця, яка їм використовується під час мовленнєвої діяльності.

Текст характеризується єдністю теми, задуму, основний думки і смисловий закінченістю.

У тексту також є певна композиція (внутрішня структура). Вона складається з зачину (вступу), основної частини і висновку. Наявність в тексті основної частини обов'язково, вступу і висновку - факультативно. У всіх частинах послідовно розкривається зміст тексту.

За функціонально-смисловим особливостям виділяють наступні комунікативні типи мовлення:

розповідь (передають дію в розвитку, у часовій послідовності), опис (характеризують статичні картини, передають їх деталі), міркування (передають розвиток думок щодо предмета промови).

Рідко зустрічаються тексти, що відносяться тільки до одного комунікативному типу мови. Найчастіше тексти комбінують опис, розповідь і міркування, і який-небудь тип є домінуючим.

Тексти належать до якого-небудь із стилів мови. Залежно від цього виділяють тексти:

розмовні (використовуються в розмовній мові, найчастіше існують в усній формі; ха- растеризуются наявністю пропозицій, простих за своїм складом, і особливої розмовної (а іноді і просторічної) лексикою); офіційно-ділові (використовуються в офіційно-діловому стилі, найчастіше існують в письмовій формі; характеризуються наявністю пропозицій, складних за своїм складом, кількістю іменних частин мови і специфічною лексикою); публіцистичний (використовуються в засобах масової інформації та їх основна мета - залучення інтересу читачів чи слухачів, а також інформування їх; існують як в письмовій , так і в усній формі; характеризуються жвавістю, різноманітністю, відбір лексичних засобів відбувається в залежності від мети та змісту тексту); наукові (використовуються в різних сферах науки, існують в основному в письмовій формі (хоча чимало і усних наукових виступів); характеризуються досить складної синтаксичної організацією, великою кількістю термінів), художні е (можуть поєднувати в собі різні види текстів залежно від цілей автора)

Объяснение:

якщо правильно лайк і підписка