Определите размер стиха в следующих строках из стихотворений а.с.пушкина и м.ю.лермонтова: я ль на свете всех милее, всех румянец и подруга дней моих суровых, голубка дряхлая сижу за решеткой в темнице урну с водой уронив, об утес ее дева на севере диком стоит одиноко на голой вершине разбирите с ударение ! заранее огромное !

Яль на свете всех милее -хорей, подруга дней моих суровых-ямб, сижу за решеткой в темнице сырой-амфибрахий, урну с водой едва -вроде амфибрахий(точно не поняла), в первом ударение на на первый слог, второе на второй слог, третье трехсложный размер стиха на второй слог,

1хорей   /  _  /  _  /_ 2 ямб_ / _ /_ 3 амфибрахий  _ / _  _ / _ 4 дактиль   / _ _ / _ _  5 амфибрахий _ / _  _/_

Мне понравилось это произведение! первое, что бросилось мне в глаза - это краски,    при которых описана обстановка. сразу все яркое, светлое, глянцевое. а потом все серое, тусклое и мое настроение меняется с настроением главного героя, с окружающей обстановкой. и знаете мне немного грустно за него и за его чувства, за его так и нераскрывшуюся в полной мере, потухшую любовь. но я понимаю, он ни в чем не виноват. прекрасное произведение великого писателя, известного на весь мир -  льва николаевича толстого, которое ярко показывает деспотичность николаевского режима.. я восторгаюсь тем, что у нас в россии такие шедевры, и мне печально оттого, что в нашей стране процветает произвол.  удачи) надеюсь, вам подойдет мой ответ)

«людина й зброя» - добуток, в якому розповідається про велику вітчизняну війну, але спрямовано воно проти війн, проти безглуздої загибелі кращого, що є на світі, - людини. ця ідея виражена в останніх рядках роману: «навіть гинучи, будемо твердо вірити, що після нас стане інакше й все це більше не повториться, і щаслива людина, розряджаючи в сонячний день перемоги останню бомбу, скаже: це був останній кошмар на землі! » як всім учасникам війни - цієї й всіх попередніх, - хотілося вірити, що вона остання, що над головами їхнього нащадків буде завжди чисте блакитне небо! яка страшна трагедія була для всього людства, коли матері думають про те, що їхнім дітям краще не народитися! вони хочуть народити своїх дітей для радості, для щастя - от для чого приходить людина в життя, от для чого тільки й варто родити! що ж зробила з людьми війна? вона в корені змінила їхній світогляд, їхнє відношення до свого народу, землі, батьківщині. вони стали дорожити цим усім у сто разів більше. але як же страшно, що все це людина усвідомлює під час нещасть і війн!