Как жилин и дина отнасились к друг другу

В обществах с низким уровнем экономического неравенства люди ощущают себя более благополучными и счастливыми, рассказал профессор социологии Школы гуманитарных и общественных наук Университета Якобса (Бремен, Германия) Ян Делхей на Четвертом международном семинаре Лаборатории сравнительных социальных исследований НИУ ВШЭ

До недавнего времени социологи не видели четкой связи между сложившимся в стране экономическим неравенством и субъективным ощущением счастья или несчастья ее гражданами, рассказал Ян Делхей. Затем выяснилось, что, например, европейцы чувствуют себя менее счастливыми в ситуации неравенства.

Есть несколько объяснений неприятия ими неравенства: это и связанные с ним рост взаимного недоверия, и увеличивающееся беспокойство по поводу своего экономического статуса, волнения по поводу зреющих социальных конфликтов. Эту проблему Ян Делхей рассмотрел в статье, опубликованной в журнале European Sociological Review.

Отправной точкой для исследований Делхея стал новый в современной социологии подход, согласно которому в благополучных странах субъективное восприятие качества жизни зависит не столько от показателей экономического роста, сколько от наличия неравенства, которое расценивается как социальная болезнь. При этом большее равенство положительно влияет как на бедные, так и на богатые слои населения. Для «левых интеллектуалов» это сразу же стало новым кредо, в то время как право-либеральные круги отнеслись к новой идее скорее скептически.

Наш світ так часто спотикається об брехню, несправедливість, ницість, лицемірство, деспотію. І, чесно кажучи, вже ледь-ледь тримається на ногах. Триматися на ногах досі йому вдається лише завдяки тим, хто власними силами намагається прибрати ці перешкоди і з до мистецтва підносить світ над прірвами, що створює зло.

Читаючи повість Гофмана «Крихітка Цахес», я замислилась над проблемами, що порушив у своєму творі письменник. На що ж перш за все хотів звернути увагу автор?

На мою думку, ідеєю твору було нагадати людям, що брехня й лицемірство завжди будуть викриті, а справжнє щастя в життя приносять правда й добро. Цинобер, головний герой твору, отримав величезну владу в подарунок від феї, яка, пошкодувавши потворного малюка, наділила його незвичайною силою. Однак, подарунок доброї чарівниці виявився справжньою зброєю в руках зла. Маючи вплив над людьми, Цахес маніпулював їхніми бажаннями, думками, створюючи сприятливі умови для свого просування вгору соціальною драбиною. Усі методи, які використовував герой, для мене виглядали кумедними. У той же час, здавалося б, абсурдні методи приносили йому успіх, а людям — нещастя. Забираючи славу в справді достойних людей шляхом обману, він досить таки швидко був викритий. Усі чари розвіялись, коли Бальтазар вирвав з голови Цинобера три чарівні волоски, що давали йому безмежну силу. Усі побачили справжню сутність потвори, влада зла зникла разом з магією феї.

Автор наголошує також на тому, що світ врятуватись зможе завдяки прекрасному, а саме мистецтву. Втіленням творчого начала в повісті Гофмана став Бальтазар, що протистояв Циноберу, його лицемірству. Згадуються одразу слова Достоєвського, що дуже точно визначив майбутнє нашої планети: «Краса врятує світ».

Також у творі присутня гостра політична сатира, яку нескладно помітити. Письменник свою увагу зосередив на деспотизмі, який був характерний сучасному йому суспільству. Деспотизм, як негативне соціальне й політичне явище, з одного боку, дисциплінує суспільство, але з іншого, основні його засади не дозволяють людям вільно висловлювати свою думку і жити так, як цього хочеться їм. І прагнення автора до більш гуманного влаштування світу спричинили таке його негативне ставлення до верхівки тогочасного суспільства, що усіма силами трималася за засади деспотії та повного заперечення демократії. Цахес став символом несправедливої влади, яка не заслуговує на повагу й викликає захоплення лише в боягузів та лицемірів.

Знищивши Цинобера, автор не показує зміни світу на краще, адже й так зрозуміло, що таких циноберів ще багато. Але, караючи таким чином Цахеса, письменник знову наголошує на тому, що будь-яка несправедливість буде покарана. Бальтазар і його кохана залишаються в потворному світі, змінити який можуть самі люди, їхня творчість і любов. Кожен з нас може змінити світ. Але зміни відбуваються не після граних слів, а після добрих вчинків.

Объяснение:

ты понял