Вопрос по тексту "левша" 1. почему царь остался доволен и что он сказал придворным. 2. какой секрет левша открыл царю? 3. почему левша не оставил своего имени

2)то что не надо чистьть ружьё кирпичом

на берегу океана, на самом краю земли, росло чудесное дерево, которое приносило золотые яблоки. некогда вырастила его богиня земли — гея и подарила зевсу и гере в день их свадьбы. это дерево росло в прекрасном саду исполина атланта, держащего на своих плечах небо. за этим волшебным деревом ухаживали нимфы геспериды, дочери исполина, а охранял его страшный стоглавый дракон по имени ладон, глаз которого мог видеть далже во сне.

эврисфей послал геракла разыскать этот чудесный сад гесперид и велел принести ему оттуда три золотых яблока.

на далекий запад отправился теперь геракл, которому предстояло совершить свой одиннадцатый подвиг. но геракл не знал, где находится сад гесперид, и, преодолевая большие трудности, он долго блуждал по европе, азии и пустынной солнечной ливии.

попал он сначала в фессалию, и пришлось там ему выдержать борьбу с великаном гермером, но поразил его геракл своей палицей.

потом встретил он на реке эхедор другое чудовище — сына ареса, кикна. геракл спросил у него, как попасть ему в сад гесперид, а кикн, не ответив, вызвал его на единоборство. но победил его геракл. затем геракл собрался идти дальше, но вдруг перед ним явился отец убитого кикна, бог войны арес, собираясь отомстить за убийство сына. геракл вступил с ним в поединок, но в это время зевс послал с неба свою молнию, и она разъединила бойцов.

геракл отправился дальше и наконец пришел на крайний север, к нимфам реки эридан, и обратился к ним за советом. нимфы посоветовали ему подкрасться к морскому старцу нерею, напасть на него, выведать тайну золотых яблок и узнать путь в сад гесперид.

геракл последовал доброму совету нимф, подкрался к нерею, связал его и только тогда отпустил его на свободу, когда тот указал ему путь в сад гесперид. дорога туда шла через ливию и египет, которым в это время правил злой бусирис, убивавший всех чужеземцев. когда геракл явился в египет, то бусирис велел сковать его и отвести к   жертвенному алтарю; но герой разорвал по дороге оковы, убил бусириса, сына его и жрецов. затем геракл пришел к горам кавказа, где освободил прикованного к скале титана прометея.

наконец, после долгих странствий, пришел геракл в ту страну, где великан атлант держал на своих плечах небо. атлант обещал гераклу достать для него золотые яблоки гесперид, если он согласится на это время подержать за него на своих плечах небесный свод. геракл согласился и взвалил на свои могучие плечи небо. атлант отправился в это время за яблоками и принес их гераклу. он предложил герою подержать небо еще, а сам обещал за это отнести золотые яблоки в далекие микены. геракл согласился на хитрость атланта, но попросил его подержать небесный свод, пока он подлолжит себе на плечи подушку. «небо слишком тяжелое, оно давит мне плечи», — сказал он ему.

принес геракл золотые яблоки эврисфею, но тот отдал их ему в дар, и тогда геракл принес их на алтарь афине палладе, а та возвратила их в сад гесперид.

  а океан, на побережье которого геракл победил умом небодержца атланта, был назван в память об этом атлантическим

При першій зустрічі з шерлоком холмсом («етюд у багряних тонах» ) доктор уотсон описує великого сищика як високого, худорлявого молодика: « на зріст він був більше шести футів, [5] але за своєю надзвичайною худорби здавався ще вище. погляд у нього був гострий, пронизливий, якщо не вважати тих періодів заціпеніння, про які йшлося вище; тонкий орлиний ніс надавав його обличчю виразу живої енергії та рішучості. квадратний, трохи виступає вперед підборіддя теж говорив про рішучий характер. » холмс - багатогранна особистість. одночасно талановитий скрипаль, хороший боксер, вправний актор, хімік, він присвятив своє життя кар'єрі приватного детектива. розслідуючи справи, якими постачають його клієнти, що він спирається не тільки на букву закону, але й на свої життєві принципи, правила честі, які в ряді випадків замінюють йому параграфи бюрократичних норм. неодноразово холмс дозволяв людям, на його думку, виправдано скоювали злочин, уникнути покарання. холмс не меркантильний, його в першу чергу займає робота. за свою працю по розкриттю злочинів шерлок холмс бере справедливу винагороду, але якщо його черговий клієнт бідний, може взяти плату символічно або взагалі відмовитися від неї. холмс - житель вікторіанської ії, лондонець, чудово знає своє місто. його можна вважати домосідом і він виїжджає за межі міста (країни) тільки в разі крайньої необхідності. більшість справ холмс розгадує, не виходячи з вітальні місіс хадсон, називаючи їх «справами на одну трубку» . у побуті холмс має стійкі звички. невибагливий, байдужий до вигод і розкоші. його не можна назвати розсіяним, але він дещо байдужий до порядку в кімнаті і обережності в поводженні з речами. наприклад, проводить ризиковані хімічні експерименти у своїй квартирі і тренується у стрільбі по стіні кімнати (вибиває пострілами вензель королеви) . холмс - переконаний холостяк, жодного разу, за його словами, не зазнавши ні до кого романтичних почуттів. неодноразово заявляє, що взагалі не любить жінок, хоча незмінно ввічливий з ними і готовий . тільки один раз у житті холмс був, можна сказати, закоханий у якусь ірен адлер, героїню оповідання «скандал в богемії» . холмс курить міцний тютюн. у повісті «етюд у багряних тонах» уотсон заявляє, що холмс не вживає наркотики, але в «знаку чотирьох» ми бачимо його вживають кокаїн внутрішньовенно. про те який тютюн курить холмс говорить ось цей уривок: увійшов у кімнату і перелякався: не пожежа у нас? - з-за того, що через дим ледь брезіл світло лампи.. - «собака баскервілів» холмс в принципі не марнославний, і в більшості випадків подяку за розкритий злочин його мало цікавить: - як несправедливо розподілився виграш! все в цій справі зроблено вами. але дружину отримав я. а вся слава дістанеться джонсу. що ж залишається? - мені? - сказав холмс. - а мені - ампула з кокаїном. - «знак чотирьох» хоча, в ряді випадків холмс висловлює свою досаду з приводу такого стану речей. - але ж, напевно, не можна втрачати ні секунди, - стривожився я. - піти покликати кеб? - а я не впевнений, поїду я чи ні. я ж ледар, яких світ не бачив, то є, звичайно, коли на мене нападає лінь, а взагалі-то можу бути і моторним.- ви ж мріяли про такий випадок! - любий мій, та що мені за сенс? припустимо, я распутаю це справа - адже все одно грегсон, лестрейд і компанія прикарманят всю славу. така доля особи неофіційного.