В.борисов-мусатов. осенняя песняподходят ли строчки стихотворения б.пастернака к этой картине.если подходятто какие? запиши​

Людина, яка живе у віртуальному світі, фактично не контролює себе, вона втрачає волю, свободу вибору. Якщо трапляється ситуація, коли немає доступу до інтернету, хронічна залежність виявляється в зміні поведінки людини - вона стає неспокійною, агресивною, відчуває свого роду "ломку", характерну при алкогольній чи наркотичній залежності.

Інтернет, чати, віртуальні щоденники, соціальні мережі стали прикметою сучасності. Сьогодні там проводять час не лише активні й особливо У віртуальних мережах вирує своє життя — люди спілкуються, зустрічаються, закохуються, сваряться, висловлюють свої думки, завантажують фотографії, відео тощо...

Соціальні мережі, звісно, мають свій позитив. У них можна зустріти однокласників та знайомих, навіть якщо ви "загубилися" багато років тому. Знайти, здавалося, безнадійно втрачених далеких родичів, своє перше кохання. Коли людина реєструється у соціальній мережі, спершу відчуває легку ейфорію — стільки знайомих одразу! Ми шукаємо тих, хто знав нас ще юними та безтурботними, ніби створюємо навколо себе позитивне психологічне поле — коло підтримки, черпаємо звідти нові ресурси... Але, на жаль, більшість із нас ідеалізує он-лайн друзів і приписує їм риси, яких насправді вони не мають. Швидше за все, так проявляється наша власна нереалізованість у тих або інших сферах життя (у когось усе чудово складається в особистому житті, а ось у кар'єрі — нічого помітного, чи, навпаки, хтось досяг багато в роботі, але й досі самотній). Ось і шукаємо (звісно, несвідомо) в інших те, чого нам бракує.

Може, і сьогодні не варто свій настільки дорогоцінний час витрачати на пошук дріб'язкових і неважливих новин, які засмічують голову або ще й викликають негативні емоції, на щоденне листування і безглузде бродіння по сторінках мільйонів сайтів? Адже життя швидко минає, і треба намагатися використати кожну його мить на щось корисне для себе і для близьких...

Васютка обладает очень пытливым умом. Он внимательно слушает взрослых, запоминает всё, что они говорят. "Тайга хлипких не любит, "- учат его родные. По вечерам, когда рыбаки щелкают принесенные им орехи, Васютка слушает их истории и решает, а как бы он поступил в той или иной ситуации. Бывая в тайге, он всегда думает о людях, делает зарубки на деревьях потому, что понимает, не одному ему они пригодятся.

Васютка любит природу, свою тайгу. Для него тайга как семья. Васютка разговаривает с кедровкой и белкой, попусту не стреляет, но и с голоду себе пропасть не дает. Первый раз он удачно стреляет глухаря. Из-за него то и начались все его беды. В свои тринадцать лет Васютка  знает правила поведения в тайге. Эти знания ему жизнь. Когда Васютка поймет, что он заблудился, растеряется и заплачет. Но он быстро возьмет себя в руки и начнет искать путь домой. Он сможет проявить характер и не только выжить, но и найти дорогу домой. Васютка умело разжигает костер даже в дождливую погоду, знает как приготовить пищу

Когда опускается ночь и одному становиться страшно, он вспоминает свою школу, друзей, учительницу. Он почти еще нигде не бывал, кроме Игарки, но верит, что придет время и он увидит большой и интересный мир. Выйдя к озеру Васютка понимает, что ведь озеро проточное, а значит впадает в Енисей. Он продирается сквозь бурелом, спешит к отцу и матери, но при этом думает какое отличное озеро он нашел, сколько там рыбы и как хорошо рыбакам будет ловить рыбу.

Совершенно заслуженно озеро назвали его именем "Васюткино озеро". И пусть на карте это всего лишь маленькая точка, в судьбе мальчика и всей рыболовецкой бригады это большое открытие.

Источник: Характеристика и образ Васютки из рассказа Васюткино озеро 5 класс сочинение

Объяснение: