1.какая стояла погода в 1839 году на крещение? 2.где нес караульную службу рядовой постников? 3.каково происхождение рядового постникова? 4.сколько времени длилась внутренняя борьба между чувством долга и чувством сострадания? 5.кто не вовремя подвернулся под руку и объявил себя спасителем утопающего? 6.почему ему не поверили? 7.отчего доброе дело вылилось в скандал, интригу и суматоху? 8.какое слабое место было у полковника свиньина? 9.какой военный прием он решил применить в создавшейся взрывоопасной ситуации? 10.что умел с легкостью делать обер-полицмейстер кокошкин? 11.что произошло в кабинете у обер-полицмейстера кокошкина? 12.как были награждены истинный и мнимый спасители и почему? 13.как свиньин отнесся к собственному распоряжению? 14.как постников отнесся к своему наказанию и почему? 15.мнение владыки (митрополита) по поводу происшедшего? 16.согласны ли вы с мнением владыки, что "все в этой получили по заслугам" и даже бог на небесах, наверное. был бы доволен? 17.как вы думаете, почему в окончательном варианте н.с. лесков заменил первоначальное название рассказа "спасение погибавшего" на название "человек на часах"? 18.н.с.лесков говорил, что событие, о котором говорится в рассказе "трогательно и ужасно". в чем ужас этого события?
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Портретна характеристика шерлока холмса 30
Лорд Генрі Воттон у романі “Портрет Доріана Грея” – це ідеолог, котрий розгортає перед головним героєм цілу програму філософії гедонізму і є втіленням філософії насолоди. Він старший за Доріана Грея на десять років. Це багатій, витончений естет, що кохається у красі й відмежовується від потворного, бридкого у житті. Прагнення не помічати нічого, крім краси, робить його не байдужим до всього іншого, а й цинічним. У лорда Генрі холодна душа людини, яка не має ідеалів. Пробуджуючи в Доріані бажання насолоджуватися життям за будь-яку ціну, він зовсім не замислюється над можливими наслідками такої поведінки як для самого юнака, так і для інших людей. Проповідуючи свободу інстинктів, Воттон стверджує вседозволеність. Стверджуючи вседозволеність, лорд Генрі, на перший погляд, сам ніби нічого неморального не робить — не вбиває, не зраджує, не грабує. Але він отримує величезне задоволення від необмеженої влади над душею Доріана: «Та й самий вплив твій на іншу людину — як він зачаровує!» У Генрі Уоттона поєднуються байдужість, егоїзм із здоровим глуздом та обережністю, які не дають йому зіпсувати собі репутацію, зашкодити собі. Його називали «принцом парадоксу», і саме цим він привабив молоду людину й зміг на неї так вплинути.