Что общего и различного в трех рассказах: куст сирени, о любви, кавказ

Общее- в этих рассказах есть тема различия- эти рассказы различаются по содержанию, и они разные по своему существу, кроме темы

всі ми виростаємо на казках  і всім житті, що залишилося, чекаємо чуда. від нашого сприйняття миру залежить, відбудеться воно чи ні. герберт уэллс у новелі «чарівна крамниця» показав нам, як по-різному діти й дорослі бачать і сприймають світ. доторкнутися до чара вдається деяким, тому що людині необхідна нестримна фантазія, воля від земних турбот і твердого реалізму. такий погляд на життя зберігають діти (і те не все), а дорослі, може, і хотіли б, так не можуть. уэллс показав нам, що батько джипу готовий був повірити в чудеса, але тверезість, а потім ревнощі й тривога за хлопчика знищили нитки чарівництва, що виростали в ньому. чудо зненацька перетворилося в кошмари. у тому самому предметі хлопчик бачив прекрасний і таємниче, а батько — огидне-страхаюче.

 

маленькому джипу підвладні  предмети, він з дитячою серйозністю керує ними, він захоплений, забув про існування того реального світу, де є батько. але світ, у який занурилося саме маля, — самий що ні на є реальний. коли страх батька досягає свого апогею, уэллс забирає хлопчика. хазяїн крамниці блазнює перед переляканим батьком, продовжуючи «дорослу» казку. і, батько й син усе в тім же місті, на тій же вулиці, тільки чарівного магазинчика вже немає. про те, що все що сталося — не марення й не сон, нагадують подарунки в руках джипу, вручені йому крамарем. розпакувавши вдома згортки, син бачить всі ті ж чудові, живі іграшки, батько — простих олов’яних солдатиків, яких можна купити в будь-якому магазині, звичайного кошеняти із прекрасним апетитом. батько до кінця новели не вірить у чаклунство, він чекає, коли хазяїн крамниці прийде одержати рахунок за подарунки.

 

але  адже  казку  не можна купити, вона безцінна! казка скрашує світ в інші фарби, надає відносинам людей інші відтінки, змушує жити по-іншому, бачити більше й ширше, відкривати душу цілому миру, якому не можна вивчити й до кінця життя.

Трудолюбие (трудился каждый день) - настойчивость (42 дня делал только 1 полку для пещеры) - исполнительность (стремился сделать все как можно лучше). р. крузо во время пребывания на острове научился делать много того, чего не умел раньше, своей настойчивости, трудолюбия и смекалки. эти черты ему обеспечивать себя всем необходимым месяцами и и выживать на необитаемом острове. жизнь на необитаемом острове способствовало также его нравственному совершенствованию. к черт характера робинзона можно добавить следующие: терпение, милосердие, воздержание. что р. крузо оставаться человеком? работа; ведение календаря; записи в дневнике; распорядок дня; чтение библии; общения (с животными, попугаями, пятницей)