Почему мамин-сибиряк назвал свой рассказ "приёмыш"? объясни.

Вэтом вся суть рассказа.ведь их называют пл главной теме!

Велика вітчизняна війна пройшла крізь долі мільйонів радянських людей , залишивши про себе важку пам'ять: біль , гнів , страждання , страх. багато в роки війни втратили найдорожчих і близьких людей , багато зазнали важкі позбавлення . переосмислення військових подій , людських вчинків відбувається пізніше . у літературі з'являються художні твори , в яких через призму авторського сприйняття дана оцінка того, що відбувається у важкий воєнний час.михайло шолохов не міг пройти повз хвилюючою всіх теми і тому написав невелику розповідь «доля людини» , торкнувшись проблематику героїчного епосу. у центрі оповідання події воєнного часу , що змінили життя андрія соколова - головного героя твору / найважливішою подією в житті андрія соколова є полон. саме в руках фашистів , перед лицем смертельної небезпеки виявляються різні сторони характеру персонажа , саме тут війна постає читачеві без прикрас , оголюючи сутність людей : мерзенний, підлий зрадник крижнев ; справжній доктор , який «і в полоні , і в потемках свою велику справу робив » ; « худенький такий , кирпатенька хлопчина » , взводний командир . нелюдські муки довелося пережити андрію соколову в полоні , але головне те , що він зумів зберегти свою честь , гідність. кульмінаційним моментом розповіді є сцена у коменданта мюллера , куди змученого , голодного , втомленого героя , але й там він показав ворогові силу російського солдата. вчинок андрія соколова (без закуски випив три склянки горілки : не хотів давитися подачкою ) здивував мюллера : « ось що , соколов , ти - справжній російський солдат . ти хоробрий солдат » . війна постає перед читачем без прикрас : після втечі з полону , вже в госпіталі , герой отримує страшну звістку з дому про загибель своєї сім'ї: дружини і двох дочок. важка військова машина не щадить нікого : ні жінок , ні дітей. останній удар долі - загибель дев'ятого травня в день перемоги старшого сина анатолія від руки німецького снайпера. війна забирає у людей найдорожче : сім'ю , близьких. паралельно з життям андрія соколова розвивається і сюжетна лінія маленького хлопчика ванюши , якого війна також зробила сиротою , позбавивши рідних матері і батька. ось яку оцінку дає письменник двом своїм героям : «два осиротілих людини , дві піщинки , закинуті в чужі краї військовим ураганом небаченої сили ». війна прирікає людей на страждання , але вона також виховує волю , характер , коли хочеться вірити , « що цей російська людина , людина незламної волі, витримали , і близько батьківського плеча виросте той , який , подорослішавши , зможе все витерпіти , все подолати на своєму шляху , якщо до цього покличе його батьківщина »

Ялюблю перечитывать повесть антуана де сент экзюпери «маленький принц». это печальная сказка о взрослых и детях. это мудрая и человечная сказка, которая адресована, скорее всего, взрослым. экзюпери, летчик и писатель, размышляет о самом важном – о вечных вопросах нашей жизни: о добре и зле, о красоте и равнодушии, о дружбе и любви, о верности и ответственности человека за свои поступки. для экзюпери было важно написать такую сказку, как «маленький принц». ведь он часто повторял, что из доброй семечки обязательно вырастет доброе дерево. читая сказку,иногда улыбаешься, иногда грустишь, но обязательно задумываешься. сказка эта мудрая и человечная. маленький принц покидает свою родную планету, где главным его занятием было любоваться закатом и ухаживать за капризной розой. там он жил по правилу: «встал поутру, умылся, себя в порядок и сразу же в порядок свою планету». может быть, и нам, жителям планеты земля, нужно помнить об этом правиле? мальчик отправляется в далекое путешествие на другие планеты, чтобы найти друга. так он попадает на землю – на нашу планету, единственную, любимую, подчас недобрую. здесь маленький принц встречается с летчиком, который и рассказал нам эту .   символичны шесть планет, на которых до этого побывал маленький принц. они воплощают то, что присуще седьмой планете, на которой живем мы. власть, честолюбие, пустая трата времени на бессмысленные дела. разве это не наша жизнь? разные люди, разное отношение к жизни. «у каждого человека свои звезды. одним – тем, кто странствует, – они указывают путь. для других это просто маленькие огоньки». «хорошо видит только сердце. главного глазами не увидишь». трогательно описывается встреча и дружба маленького принца и лиса. мудрый лис предлагает мальчику приручить себя и дает самое главное наставление: «мы ответственны за тех, кого приручили». экзюпери напоминает и нам, живущим в xxi веке, об ответственности за наши поступки, о том, что нельзя мириться со злом, о том, каким должен быть человек. произведение убеждает нас, что дружба – великое и сильное чувство, которое необходимо каждому из нас. повесть «маленький принц» можно считать завещанием летчика, писателя, философа. это завещание адресовано всем людям. его нужно внимательно читать, иначе можно пропустить главное.