За что наказан пилат? мастер и маргарита

Трусость -это главная беда пилата. его поступок -это боязнь на свою карьеру, за власть.   булкагов осуждает его без пощады, снисхождения: потому что знает, что не так опасны люди, совершившие однажды зло, как те которые малодушны, трусливы .страх делает любых людей: хороших и плохих ,слепым орудием злой воли. пилат, утвердив смертный приговор иешуа,обрекает себя на "страшные, сильные, постоянные боли  " от которых спастись можно путем наказывает его: "около двух тысяч лет сидит он на площади и спит, но когда приходит полная луна его терзает " автор показал нам что из-за трусости человек становиться подлецом, забывает о чести и совести.

Доля лірики г. Гейне, створеної ним в 30-і роки XIX століття, відрізняється особливою складністю. Вірші, вперше опубліковані в періодичних виданнях, склали потім поетичні нікли, які автор помістив у збірках своїх творів разом з художньою прозою і публіцистикою («Салопах»). Однак спроба Гейне видати в це десятиліття новий поетичний збірник не увінчалася успіхом. В результаті полеміки, що виникла у пресі між К.Гуцковим і Г. Гейне, не вийшовши з друку, поетична збірка придбала скандальну славу.

Лірика в творчій системі Г. Гейне займає незаперечно значуще місце. У літературу Гейне увійшов як поет, і незважаючи на те, що в його спадщині кількісно переважає проза, у свідомості сучасників і нащадків він залишається німецьким поетом. Однак не вся його поетична спадщина однаково детально досліджена. Найбільша увага традиційно приділяється "Книзі пісень" і "сучасним віршам", тоді як цілий період поетичної творчості, що охоплює перше десятиліття перебування Гейне у Франції, залишається без належної уваги; викликають інтерес у спадщині цього ієріода вважається критика і публіцистика.

Объяснение:

История создания – написано в апреле 1840 года в день отъезда на Кавказ

Тема – одиночество и изгнание.

Композиция – три строфы в форме обращения лирического персонажа к природе.

Жанр – стихотворение, философская лирика.

Стихотворный размер – четырёхстопный дактиль с перекрёстной рифмовкой.

Эпитеты – “лазурная степь”, “жемчужная цепь”, “милый север”, “тайная зависть”, “злоба открытая”, “ядовитая клевета”.

Олицетворение – “вечные странники”.

Сравнение – “мчитесь вы, будто как я же, изгнанники”.

Риторические вопросы – Кто же вас гонит: судьбы ли решение? Зависть ли тайная? Злоба ль открытая? …

Антитеза – “с милого севера – в сторону южную”

Объяснение: