Оцени других героев из книги городок в табокерке

Там все герои необычные живут они в маленьком городке под название табокерка ну вот както так ставь смайлик)))

1) Найголовнішого очима не побачиш. Треба цінувати те що у тебе вже є. 

2)Діти завжди прагнуть швидко стати дорослими. Діти бажають незалежності та самостійності, щоб обирати свій шлях, будувати власне життя. Але надходить час — і дорослі мріють хоч на годину повернутися у дитинство, причому не тільки заради відпочинку від скрутних обставин, важкого обов'язку. Вони хочуть почути надійний захист батьків, поринути у тепло спогадів. Вони припадають, мов до джерела цілющої води, до свого дитинства, коли віриш у чудо, дивишся на світ не затьмареними буденністю очима, сприймаєш навколишнє щиро й відверто, коли ще не навчився брехати й змовчувати і живеш не здоровим глуздом та розрахунком, а серцем. Завмираючи, повертаються до такого знайомого задерикуватого хлопчика із здертими колінками або до дівчинки з кісками, немовби перевіряючи себе: який ти, чи зберіг чистоту душі й віру в добро, чи витримаєш їхні нескінченні "чому" та "як" і вимогливий, непідкупний погляд? Чи схвалить він тебе — себе, дорослого? Чи не втратив ти змогу розуміти його — себе — дитину? 

Діти зневіряються у змозі деяких дорослих розуміти їх, перестали ділитися своїми проблемами та мріями, стали ховати, мов від чужаків, вогник свого яскравого життя. 

Безперечно, у наш час космічних швидкостей і майже розумних механізмів можна все пояснити й розрахувати, не залишити жодної таємниці у світлі неонових ламп, посміятися з наївної віри в Діда Мороза. Але так добре й тепло на душі при мерехтливому вогнику свічки, що зберігають рожеві дитячі долоні, так чудово почути музику вітру й розмову далеких зірок! 

Тож нехай поринуть зі сторінок книги мрії та напівзабуті дитячі враження, нехай знову стануть поруч вічні цінності. 

Якось радісно і вдячно зустрічаєш на перших сторінках книги "удава, що проковтнув слона" — як перевірку на своє справжнє, не зверхнє розуміння світу, посміхаєшся скриньці з дірочками, де живе найкращий у світі баранець. По-доброму посміхаєшся присвяті книги з поясненням і виправленням автора — присвяті другові, "коли той був маленьким"... 

Хлопченя з блакитними очима та золотавим волоссям своїм серйозним проханням владно втручається у наше життя, як добра казка, що приходить на до у скрутну хвилину, як цілюща вода дитинства, що очищає душу. Він дасть надію та сили, які відкривають у пустелі криниці, які дарують зорі, що можуть дзвінко сміятися. 

1. Душевное богатство и природная красота,

2. Губительный мир Мазепы.

3. Последствия выбора Марии.

Объяснение:Поэма А. С. Пушкина «Полтава» является не только красочной картиной полтавского боя, которая изображала храбрость русского воина. В этом произведении писатель ставит важные жизненные проблемы и на примере своих героев показывает различные варианты развития судеб. Главной героиней поэмы является Мария. Именно она стоит перед нравственным выбором, который решает не только ее судьбу, но и оказывает огромное влияние на жизнь ее семьи. Ее поступок приводит к семейной трагедии. Но такой ли уж отрицательной является главная героиня? Поэт подбирает особые краски для описания девушки. Он старается раскрыть нам ее прекрасную душу, именно поэтому для ее описания используются

кстати мне с географией если не трудно

заранее вам