Каковы планы наполеона насчет дальнейшей участи москвы

Завоевать Москву и, подченить людей себе, соеденить её с Францией.

Объяснение:Людмила является княжной, младшей дочерью великого князя Владимира, царствующего в Киеве. Известно, что у Людмилы есть несколько братьев:

"Но что сказал великий князь?"

"В толпе могучих сыновей,

С друзьями, в гриднице высокой

Владимир-солнце пировал;

Меньшую дочь он выдавал

За князя храброго Руслана..."

"А то давно пора бы мне

Подумать о младой княжне..."

Княжна Людмила является невестой (а затем женой) храброго князя Руслана:

"И все глядят на молодых:

Невеста очи опустила..."

Возраст Людмилы - 17 лет:

"А девушке в семнадцать лет

Какая шапка не пристанет!"

По словам автора, Людмила - красивая, прекрасная девушка:

"Читатель, расскажу ль тебе,

Куда красавица девалась?"

"Что делает моя княжна,

Моя прекрасная Людмила?"

"Моя прекрасная Людмила,

По солнцу бегая с утра..."

О внешности Людмилы известно следующее:

"Княжне воздушными перстами

Златую косу заплела..."

"Лазурный, пышный сарафан

Одел Людмилы стройный стан;

Покрылись кудри золотые..."

"Красы, достойные небес,

И обувь легкая сжимает

Две ножки, чудо из чудес."

"Невольно кудри золотые

С лилейных плеч приподняла;

Невольно волосы густые

Рукой небрежной заплела..."

У Людмилы приятный голос:

"Нередко под вечер слыхали

Ее приятный голосок..."

По словам автора, Людмила - милая, чувствительная, скромная, верная, хотя и немного ветренная девушка:

"Ax, как мила моя княжна!

Мне нрав ее всего дороже:

Она чувствительна, скромна,

Любви супружеской верна,

Немножко ветрена... так что же?

Еще милее тем она.

Всечасно прелестию новой

Умеет нас она пленить..."

Сразу после свадьбы с Русланом Людмила исчезает, похищенная злодеем Черномором. Старик заточает девушку в своем дворце:

"...Узнай, Руслан: твой оскорбитель

Волшебник страшный Черномор,

Красавиц давний похититель..."

Во дворце Черномора Людмила купается в роскоши, но богатства злодея не подкупают ее. Людмила тоскует по своему возлюбленному Руслану, а также по отцу и братьям:

"Увы, ни камни ожерелья,

Ни сарафан, ни перлов ряд,

Ни песни лести и веселья

Ее души не веселят..."

"...Вдали от милого, в неволе,

Зачем мне жить на свете боле..." (Людмила о Руслане)

"К родимым киевским полям

В забвенье сердца улетает;

Отца и братьев обнимает..."

В конце концов Руслан Людмилу из дворца Черномора и пробуждает ее от колдовского сна:

"И чудо: юная княжна,

Вздохнув, открыла светлы очи!"

Таков цитатный образ и характеристика Людмилы в поэме "Руслан и Людмила" А. С. Пушкина: описание внешности и характера героини в цитатах.

Творчість О.Генрі – потужне джерело добра й людяності. Його новели зачаровують, захоплюють, радують, веселять і захоплюють читача, будять у його душі цілий мир добрих почуттів, вселяють оптимізм і надію. Одна із кращих нью-йоркських новел О.Генрі – «Дарунки волхвів». У великому нью-йоркському будинку живе молода сім’я – Джим і Делла. Вони дуже бідні, але жагуче люблять один одного. Перед Різдвом вони вирішують пожертвувати найдорожчим з того, що в них є, щоб зробити один одному подарунки

Джим і Делла уміють бути щасливими, живучи в бідній квартирці на двадцять доларів у тиждень. Герої так сильно люблять один одного, що здатні без роздумів пожертвувати найдорожчим, що в них було: Делла – своїми розкішними волоссями, які могли «змусити померкнути всі прикраси й убрання її величності» (цариці Савской), а Джим – фамільними золотими годинниками, побачивши які, цар Соломон рвав би «на собі бороду від заздрості». Любов до іншого пересилила любов до якихось матеріальних цінностей. Хоча мені здається, що любов Джима й Делли настільки сильна й теперішня, що вона теж відчутна – ця любов просвічує крізь всі рядки новели

Ця історія зовсім не зіпсувала закоханим різдвяне свято, тому що вони одержали в подарунок ще один доказ любові один одного й були дуже щасливі

На перший погляд здається, що новела майже анекдотична, але її навряд чи можна назвати смішний або веселої, у ній відчувається гіркий смак. Але, з іншого боку, ця смішна невдача з подарунками – теперішня казкова різдвяна історія, що проявляє кращі якості звичайних людей: самовідданість їхньої любові, жертовність, щиросердечну щедрість. Новела, як різдвяна зірка, за якої йшли волхви два тисячоріччя тому назад, випромінює світло надії

«З усіх, хто підносить і приймає дарунки, істинно мудрі лише подібні їм, – пише О. Генрі. – По всіх усюдах. Вони і є волхви».

Джим і Делла мають справжню щиросердечну щедрість, уміють любити й жертвувати заради цієї любові тим, що имдорого.