Краткая истопия создания поэмы "полтава" а.с.пушкина.

Полтава — поэма А. С. Пушкина, написанная в 1828 году. Название поэмы указывает на Полтавскую битву, состоявшуюся 27 июня 1709 года. В работе над поэмой Пушкин обращался к историческим источникам, а также к молдавским преданиям, народным украинским песням и думам. При чтении поэмы чувствуется влияние народных песен, сказочных мотивов на её содержание и характер изображения её персонажей.

Поэма посвящена Марии Волконской, дочери генерала Раевского, героя войны 1812 года, которая последовала за своим мужем-декабристом в сибирскую ссылку. Вышла в свет отдельным изданием в конце марта 1829 г.

Первоначальное название поэмы — «Мазепа»; лишь в последний момент Пушкин изменил его на «Полтава» (согласно дневнику А. Н. Вульфа, «по частным причинам»[1]; сам Пушкин причиной изменения названия назвал эпиграф поэмы и нежелание прослыть эпигоном Байрона, у которого было произведение с аналогичным названием[

Найбільша цінність держави, її сила – це народ, а народ – це і є сила. Згуртований народ – це непробивна, нездоланна міць. А єдність всіх людей в боротьбі за праве діло – це ще більше могуття, яке не можливо здолати.

Саме згуртовану боротьбу за добро, мир і спокій простого народу можна гати в історичній повісті Івана Франка “Захар Беркут”. Там розповідається про мешканців села Тухля, які згуртовано та відважно відбивали набіги монголо-татар, котрі нападали несподівано і жорстоко, руйнували помешкання, знущалися з людей,

залишали після себе страшну розруху. Люди не могли протистояти цим набігам самостійно, тому вони об’єдналися.

Порадившись, оцінювали ситуацію, могли розрахувати свої сили таким чином, щоб дати відсіч нападникам. Тут ми бачимо як тухольці злагоджено виконують накази мудрих сільських старійшин. Також вартий уваги епізод, коли люди перегороджували річку, гуртом носили мул, гілля, валили дерева, працювали усі – від малого до старого. Цей твір Івана Франка має історичне підгрунтя. Автор доводить, що сила народу в його єдності.

Недарма ж в нас говорять, що гуртом і батька легше бити. Навіть у найскрутніших

ситуаціях, таких, які описані в творі “Захар Беркут”, коли людям загрожує цілковита руйнація та навіть смерть, єдність людей може їх врятувати.

Особливо актуальним цей твір є сьогодні, в час, коли довкола нас відбуваються події, несумісні з поняттям незалежності та свободи. Саме в цей складний для нашої держави період, варто бути як ніколи згуртованими та єдиними в своїх намірах та єдиній меті.

Объяснение:

Божья воля в этих строках стихотворения лермонтова "бородино" приводится как символ неумолимого рока, судьбы, от которой не уйдешь. рассказчик сожалеет о том, что судьба повернулась так, что москву пришлось отдать. он не считает, что это произошло из-за того, что французы были сильнее, он говорит о божественном провидении. ломить стеной - значит идти на неприятеля в рукопашную, стенка на стенку, в штыки, чтобы своей силой сломить его силу. а если не получится, то подложить свою голову, погибнуть в бою за родину. полковник был хватом - человеком ловким, умным и смелым. он был верным слугой царю, выполнял приказы командования, служил своей стране, но также был отцом солдату, то есть заботился о своих солдатах, делил с ними тягости войны.