На тему романа "дубровский" 1) черты характера дубровского и троекурова. 2) социальное положение дубровского и троекурова. 3) их занятие. 4) их отношение к соседним. 5) их отношение к крестьянам. 6) общее в судьбе героев. и в конце вопрос : " что такое достоинство высокомерия? "

1. Оба вспыльчивы. 2.Троекуров выше по статасу. У него огромное поместье которое процветает, а у Дубровского скромное поместье и не богатое. 

1) дубровский скромный троекуров непомню 2) д из бедного рода дворян а тр богаче

 Рассказ Николая Носова "Живая шляпа"-это жизнерадостная,весёлая история для детей.Автор с юмором описывает ,что случилось с Вадиком и Вовкой,двумя мальчишками ,которых испугал котёнок.Шляпа,упав с комода,накрыла котёнка Ваську.Васька не смог скинуть с себя большую шляпу и передвигался по полу под ней.Мальчишки испугались "живой шляпы",у страха глаза велики.
  Автор очень тепло описывает котёнка,который испугался не меньше мальчиков.История смешная и поучительная,всегда в жизни нужно не бояться событий,а попробовать выяснить,что случилось.Такой добрый рассказ весело читать всей семьёй,удовольствие получат и взрослые,и дети.

биография

Объяснение:

Уайльд Оскар

(1854-1900)

Англійський письменник ірландського походження, прихильник естетичних та гедоністичних поглядів на мистецтво — як на засіб краси і насолоди, майстер неперевершених парадоксів. У романі "Портрет Доріана Грея" (1890) Вайльд подає свою концепцію розуміння мистецтва і, як істинний парадоксаліст, сам же й руйнує власні твердження і сентенції: "Художник — не мораліст... Будь-яке мистецтво не має користі..." Весь свій талант Оскар Вайльд, за його ж висловом, вкладав у розмови, він був неперевершеним красномовцем, його називали "золотоголосим Орфеєм". Роман "Портрет Доріана Грея" приніс письменникові світову славу, але його постулати щодо принципів життя викликали у вікторіанській Англії обурення. Вайльда було засуджено до тюремного ув'язнення; навіть після виправної колонії йому не було дозволено жити в цій країні.

Оскар Вайльд — автор декількох збірок казок ("Щасливий принц", "Гранатова хатинка"), салонно-побутових комедій, віршів, повістей, оповідань ("Злочин лорда Артура Севіля" (1891), "Кентервільський привид" (1887)).

Філософічність, проблематика творів, яскравий талант Оскара Вайльда принесли йому всесвітнє визнання, а згодом повернули його ім'я і в дорогу йому Англію.