Сформулируйте основную мысль стихотворения гумелева "слоненок"

Автор сожалеет о том, что слоненок в зверинце, лишен свободы и служит для веселья публики.

Джеймс Олдрідж народився 10 липня 1918 року в містечку Вайт-Гіллз (передмістя Бендіго) штату Вікторія. Зростав у великій багатодітній сім'ї (Джеймс був наймолодшою, п'ятою, дитиною в родині). Батько Олдриджа, який був редактором місцевої газети, вплинув на майбутнього письменника. У 14 років Джеймс працював розсильним та допомагав батькові редагувати статті у газеті. У середині 1920-х сім'я переїжджає до Свон-Гіллу. 1938 року переїхав до Англії, у Лондон. У роки Другої світової війни працював військовим кореспондентом на Близькому Сході.

1945 року отримує премію Джона Ллевелліна. 1953 року отримує Золоту медаль Світової ради миру. Письменник довго жив у Каїрі, якому присвятив книгу «Каїр. Біографія міста» (1969).

1971 року став членом журі 7-го Московського міжнародного кінофестивалю. Олдрідж отримав Ленінську премію миру «За зміцнення миру між народами» (1972). Того року він отримав Золоту медаль із журналістики від Міжнародної організації журналістів.

Объяснение:

.

А.А.Фет "Степь вечером".  

1854 год - это время написания стихотворения,опубликовано в журнале "Современник".

Основная тема: это описание разнообразной,буйной природы вечерний степи.

Идея: Как красива степь вечером.

эпитеты: в блеске алом,сетью золотистой,луна чиста,пытливый взор.

метафора: клубятся тучи,понежиться поля,прожужжал сердито,звезды глянут.

размер: ямб.

ритма: кольцевая.

стих:

Клубятся тучи, млея в блеске алом,

Хотят в росе понежиться поля,

В последний раз, за третьим перевалом,

Пропал ямщик, звеня и не пыля.

Нигде жилья не видно на просторе.

Вдали огня иль песни - и не ждешь!

Все степь да степь. Безбрежная, как море,

Волнуется и наливает рожь.

За облаком до половины скрыта,

Луна светить еще не смеет днем.

Вот жук взлетел и прожужжал сердито,

Вот лунь проплыл, не шевеля крылом.

Покрылись нивы сетью золотистой,

Там перепел откликнулся вдали,

И слышу я, в изложине росистой

Вполголоса скрыпят коростели.

Уж сумраком пытливый взор обманут.

Среди тепла прохладой стало дуть.

Луна чиста. Вот с неба звезды глянут,

И как река засветит Млечный Путь.