у низами в репликах героев много экспрессии и литот, характерных для персидских авторов того смутного времени. напротив у физули характер главных героев проявляется в окружающей их обстановке. ну а сходство заключается в том, что сюжеты, как правило содержат множество ответвлений и загадочности и только в конце произведений все встает на свои места.
kolesnikovaen
30.01.2023
Вжитті українського народу пісні займають окреме місце . минають роки, сторіччя, а українська історична пісня жила, розвивалася, передавалася з покоління у покоління. а безсмертні вони тому, що в них живе сам народ, його мудрість, його джерельна совість. у народних піснях сяє мудрість і безстрашність, доблесть, лицарські подвиги захисників вітчизни - українських козаків, які, не шкодуючи свого життя, відстоювали волю і незалежність нашого народу, батьківщини. у народній пісні живе образ нашої славної україни, її героїчна і водночас трагічна історія. героями історичних пісень є козаки та селяни, які вірно захищали свою землю. чимало народних історичних пісень складено й під час громадянської війни. в частинах регулярної армії та в партизанських загонах виникали пісні про боротьбу за створення української народної республіки. наприклад, пісня "єднаймось, брати-українці". єднаймось, брати-українці, не час на роздори, не час, бо нам ще великдень настане, і доля всміхнеться до нас. у цій пісні народ висловлює надію на те, що україна врешті-решт стане вільною й незалежною державою. читаючи історичні пісні уявляєш ті події, які відбувалися. як казаки боролись з татарами, монголами. доля української пісні була сумна та велична. незважаючи на перешкоди, вона вистояла і продовжує чарувати красою нові покоління. українські народні історичні пісні, які виникли у різні часи, становлять разом поетичну історію народу. подвиги відважних героїв, зображені у піснях, виховують у нас мужність, сміливість, стійкість у боротьбі, прагнення бути гідними подвигів славних синів україни.
videofanovitch
30.01.2023
Две молоденькие художницы, снимали квартирку на верхнем этаже в квартале гринвич-виллидж, в нью-йорке. девушек звали сью и джонси. в один осенний месяц, а именно в ноябре, джонси заболевает, врач обнаруживает у нее пневмонию и говорит о том, что если девушка захочет остаться живой, она станет здоровой. но девушке не хотелось жить, она все время лежала в постели, смотрела в окно и считала оставшиеся на старом плюще листья. девушка была убеждена в том, что, как только упадет с плюща последний листок, она умрет. ее подруга идет в гости к старому художнику берману, который жил этажом ниже, он хотел создать шедевр и просил сью ему позировать, девушка делится происходящим с художником. старик опечален и отказывается рисовать. утром джонси видит, что на плюще остался один лист, ветер дует, а он сопротивляется, к вечеру пошел сильный дождь, и девушка была уверена, что утром не увидит последнего листа. утром, девушка обнаружила, что лист на месте, ее это событие удивляет, но заставляет задуматься о том, что она смалодушничала и хотела умереть, к ней приходит желание жить. пришедший на осмотр доктор заметил, что девушка идет на поправку и ее шансы выздороветь увеличиваются, чего не скажешь о соседе, проживающем этажом ниже. наступил вечер, и сью сообщила подруге о том, что старый художник скончался. оказывается, он простудился в ту ночь, когда шел сильный дождь. от сильного ветра последний лист с плюща сорвался и тогда старик нарисовал новый и под ледяным ветром прикрепил его к ветке. старик берман, всё-таки создал свой шедевр.
у низами в репликах героев много экспрессии и литот, характерных для персидских авторов того смутного времени. напротив у физули характер главных героев проявляется в окружающей их обстановке. ну а сходство заключается в том, что сюжеты, как правило содержат множество ответвлений и загадочности и только в конце произведений все встает на свои места.