Что чувствовал герой, совершив обман? из рассказ конь с розовой гривой

главному герою данного произведения было неловко и стыдно за обман. он думал что теперь постоянно будет обманывать как из соседи и его не простит бабушка.

ему было стыдно из-за того,что бабушка рассказывает всем о его мошенничестве.когда мальчик попросил прощения бабушка дала ему того самого коня

Увступі (пролозі) автор розповідає про часи кріпацтва. він називає життя народу «віковічною боротьбою двох станів, панського і мужичого». але «вільний дух народу ще тлів під попелом неволі». письменник створює алегоричний образ тура, який хоч «загнаний, знесилений, але овіяний ще степовим вітром, із невтраченим іще смаком волі часом хвицав ногами і наставляв роги». так символічно автор змальовує волелюбність українців, готуючи читачів до сприйняття змісту твору про одвічне бажання волі і справедливості, закінчуючи пролог словами: «а проте, мов талії води під теплим подихом весни, річкою текло вкраїнське селянство туди, де хоч дорогою ціною можна здобути бажану волю, а ні — то полягли кістками на вічний спочинок».

Земля ( белешенька), вздохнула ( тяжелешенько),гость ( желанный), стекло ( мерзкое), девица ( красная), плод ( румяный),   ( с молодецкого) разбоя, ( темной) ночки, во тьме ( глубокой), с (белой) зори, ( милого) друга, ( красно) солнце, месяц ( ясный), ( сине) море, ветер ( буйный),к ( алым) губкам,( темной) ночки, люди ( добрые ), (кроткого) нраву  ,( румяных)  усачей, (молодое, золотое) яблочко,  бабой  ( гневной),  (дружною)  толпою, ( прекрасную)  невесту,царица (   злая),царевна  ( милых  )братьев,( бедный  ) царь,(черной )  зависти,дюди    (  море)