Какое значение сна петрушки гринёва, в капитанской дочки ас пушкина?

это был вещий сон. так как во сне он увидел пугачева, величавшего себя отцом петра гринева. на протяжении всего сюжета пугачев емельян и покровительствовал петру за то, что гринев ему заячий тулуп. 

Відповідь:

Айвенго це герой історичого роману Вальтера Скотта. З назви твору я можу сказати що Айвенго це головний герой. В романі я часто зустрічаю героя отже його життєва історія найширша.  

    Вперше я зустрівся із персонажем, коли кавалькада на чолі з пріором Еймером зустріла Пілігрима (Айвенго) та запитала як дістатися до замку Седріка Ротервудського.

    В ті часи в Англії часто проводилися рицарські турніри. Один з них був призначенй в Ешбі в графстві Лестерському. Найвправнішим з лицарів вважався Бріан де Буа-Гільбер. В рицарському турнірі приймав участь загадковий вершник на щиті якого був зображений дуб з оголеним коренем та напис Desdichado що означало Позбавлений Спадку ( цей загадковий лицар був Айвенго). Коли Бріан де Буа-Гільбер та лицар Позбавлений Спадку зустрілися в поєдинку то загадковий лицар майже не вбив Бріана коли принц Джон зупинив поєдинок і визнав лицаря Позбавленого Спадку переможцем турніру. Коли Айвенго нагороджували він впав непритомний бо був поранений в бік.

    Після турніру Ісаак із Йорку, Ребекка, Ровена та Седрік поверталися до дому за ними несли ноші з пораненим Айвенго. Прямуючи лісом друзів взяли у полон розбійники. Потім з'ясувалося, це були переодягнені лицарі Фрон де Бефа. Вамбі вдалося сховатися та врятуватися від розбійників, він попрямував до зброєносця Айвенго Гурта. Він розповів йому сумну історію про викрадання. Гурт зустрів загадкових йоменів з лісу (ви вже зрозуміли що це були Робін Гуд та його ватага) які до Гуртові визволити Айвенго та його друзів з полону. Тим часом в замку Фрон де Бефа Айвенго лежав поранений, його доглядала Ребекка яка знала медецину.  

    Основні риси характеру Айвенго-це сміливість, яка позначена в епізоді про турнір, відданість королю Річарду Левове Серце зазначена в епізоді про похід Айвенго та короля до Седріка, благородство я побачив в епізоді де розповідається що Айвенго особа знатного походження.

    Айвенго є гарним прикладом рицаря тому, що в романі розповідається що він має даму серця, благородний, виконує добрі вчинки та бере участь у рицарських турнірах. На мою думку Уілфред (це справжнє ім'я Айвенго) це гарний приклад сучасному рицарству.  

Пояснення:

Література – дзеркало епохи. вона відображає подій, настрої, характери та манери певного періоду та певного місця, країни. отже нещодавно я мала можливість поглянути у дзеркало франції 17 століття. як же? за комедії «міщанин-шляхтич», автором якої є жан-батист поклен, більш відомий як мольєр. про що ж ця комедія? про людей, про характери, про чесність та здоровий глузд. пан журден, хоч і   міщанин за походженням, але заможний та авторитетний у своєму колі, хоче (не те що хоче   - просто марить) стати шляхтичем. у ті часи аристократи мали більше привілеїв, ніж буржуа: повага інших, належне виховання у дитинстві, можливість бути в і короля. проте найчастіше за душею у них не було ні гроша. саме до таких людей належить граф дорант, який підіграє журдену з користю для себе. він тягне з міщанина гроші, не віддає йому борги і дурить байками голову нещасному чоловікові. «cherchez la femme» - цей вислів відомий з часів олександра дюма (його роман «могікани парижа»). у цьому творі важливі ролі відіграють пані журден, маркіза дорімена та дочка журденів люсіль. пані журден – жінка розумна, мудра, далекоглядна. шкода тільки, що не має великого впливу на чоловіка, бо якби мала – нічого б не трапилось у цій родині. дорімена – аристократка, вдова. до неї залицяється журден. не подумайте, що він закоханий у маркізу – просто у дворян «так прийнято». але дорант також залицяється до дорімени. правда, не тільки через кохання – справа в тому, що маркіза багата панна. третя жінка у цій комедії – люсіль. саме вона на початку твору постраждала від батькової маніакальної ідеї стати аристократом. просто пан журден відмовив клеонту, що палко кохає люсіль, тільки через те, що хлопчина виявився не аристократичного роду. що ж викриває мольєр у своїй комедії за цих кардинально різних героїв? великий французький драматург висміює пиху, марнославство, лицемірство. адже більшість аристократів, до яких прагнув крамар саме такі: пихаті, лицемірні, пусті. "мiщанин-шляхтич" - яскравий доказ "високої комедiї". за смiшними подiями комедiї ховаються серйознi висновки, а комiчнi образи стають сатиричними. поведiнка журдена та доранта зумовлена їхiм становищем у суспiльствi. журден прагне стати шляхтичем, щоб довести всiм i собi свою значимiсть (хоча його і так поважають). але мольєр показує, що людину треба цiнувати такою, якою вона є, що кожен повинен робити в життi свою справу. дорант - аристократ, але нiчого, крiм титулу, у нього немає: нi грошей (їх вiн позичає у журдена), нi аристократичних, пiднесених почуттiв. вiн використовує журдена, щоб справити на дорiмену враження багатiя. маркiза ж дає згоду на шлюб тому, що вважає доранта дiйсно тим, за кого той себе видає. її розчарування автор мудро винiс за межi свого твору.  комедія створена для того, аби сміятися, та мольєр змусив комедію висміювати. він висміяв людей «блакитної крові» (на прикладі того ж доранта) та показав мудрість, розсудливість, гострий розум та чисту душу простих людей: пані журден, клеонт, слуга ков*єль. отже, ця комедія є актуальною у наш час, вона дає нам безцінні уроки життя. ніколи не треба намагатися сісти не в свої сани, ніколи не треба бути пихатим та, найголовніше, треба цінувати те, ким ти є.