Сочинить в которой можно использовать эту пословицу - говорит день до вечера а слушать нечего

Жили-были две девочки. Они были очень разные. Первую девочку, звали Маша, она очень любила моду и поговорить, а вторую Саша, она была очень умная и начинать девочка. Саша и Маша были подружками. Но однажды, Маша заявила, что больше не хочет говорить с девочкой, которая не читает глянцевые журналы. Поссорились девочки.
Каждая стояла на своем. И, когда они стали старше, Саша и Маша влюбились в одного мальчика, его звали Коля. Снова разыгрался спор, что важнее ум или красота? И вот Коля влюбился в Машу. Она была очень красивая и безупречная. И звонит он ей на телефон, что бы спросить домашку, а она болтает без устали, да задание сказать не может. Перестал дружить Коля с Маленькой, подружился он с Сашенькой, интересно было с ней разговаривать. Он пригласил ее в кафе, а она пришла в шортах и футболке, перестал дружить Коля с Сашенькой. Через день приходят они к Коли и спрашивают, что же ему в них не понравилось. Коля отвечает "Сашенька, ты красива, но говорить с тобой не интересно, говорит день до вечера, а слушать нечего! А ты Маша неопрятная, хоть и говорить с тобой приятно, но твой вид меня пугает. Хоть в шелк одень неряху, все глядеть не на что." И ушел гулять с Аленой ведь она была и красива и умна. Конец.  

Писала сама. 

Міо та його тато дуже добре порозумілись , тато завжди дарував Міо свою любов, теплоту, щірість, та подарунки, він не забув про всіх своїх друзів, й старався надсилати їм пошту. Міо дуже сумувам за своїми друзями. Міо вирішив запропунувати зустрітися з друзями. На наступний день вони відповили "Звісно!" , у настій пошті Міо за пропунував зустрітися через три дні о 14-ій, біля палацу. Три дні поспіль вони не присилали пошту. Міо звісно хвилювався, й тато його підтримумав. Міо вирішив вийти на двір палацу, як побачив своїх друзив з далеку. Він дуже зрадів. Коли він підбіг до них, вони відразу кинулися в обійми. Вони були дуже раді, але вони не довго були в Країні Чужинецької. Через недилю вони поїхали. Міо знову сумувам. Але вони написали йому що раз в місяц будут приїзджати і Міо зрадів.

Міо та його тато дуже добре порозумілись , тато завжди дарував Міо свою любов, теплоту, щірість, та подарунки, він не забув про всіх своїх друзів, й старався надсилати їм пошту. Міо дуже сумувам за своїми друзями. Міо вирішив запропунувати зустрітися з друзями. На наступний день вони відповили "Звісно!" , у настій пошті Міо за пропунував зустрітися через три дні о 14-ій, біля палацу. Три дні поспіль вони не присилали пошту. Міо звісно хвилювався, й тато його підтримумав. Міо вирішив вийти на двір палацу, як побачив своїх друзив з далеку. Він дуже зрадів. Коли він підбіг до них, вони відразу кинулися в обійми. Вони були дуже раді, але вони не довго були в Країні Чужинецької. Через недилю вони поїхали. Міо знову сумувам. Але вони написали йому що раз в місяц будут приїзджати і Міо зрадів.