о явление природы. Разноцветное коромысла над рекою повисло. Радуга
Белов_Лукина1339
08.01.2021
Черный, длинный и большой - баклажан
Sosovna Dmitrievich22
08.01.2021
Жили колись двадцять п’ять олов’яних солдатиків — двадцять п’ять рідних братів, бо народилися вони від однієї старої олов’яної ложки. Рушниці в руці, обличчя прямо, а мундири червоні з синім — дуже гарні!їх одержав хлопчик в день свого народження і одразу ж почав розставляти їх на столі.Всі солдатики були подібні один до одного, лише двадцять п’ятий відрізнявся від своїх братів: у нього була тільки одна нога. Його виливали останнім, і олова на нього не вистачило. Його поставили на стіл. Ні, подумайте тільки, які чудеса трапляються на світі — олов’яний солдатик опинився в тій самій кімнаті, де був раніш; він бачив тих самих дітей, і ті самі іграшки стояли на столі і розкішний палац з чарівною маленькою балериною. Вона ще трималась на одній нозі, а другу відкинула високо в повітря. Вона також була непохитна. А олов’яний солдатик розтанув у грудочку, і коли робітниця другого дня вигрібала золу, вона знайшла у пічці олов’яне серце. Від балерини залишилася тільки троянда, та й та почорніла, як вугілля.
viktoritut
08.01.2021
1.Рассказчик конечно симпатизирует Дуне. Дуня, красавица, обоятельная молодая девушка. и отличная хозяйка по дому, заботливая. 2.Повесть «Станционный смотритель» - самая грустная и самая сложная повесть цикла. Автор с самого начала связывает скромную историю Самсона Вырина с философским смыслом всего цикла. Ведь у станционного смотрителя, который вовсе не читает книг, есть своя схема восприятия жизни. Она отражена в картинках «с приличными немецкими стихами»» , которые развешаны на стенах его «смиренной, но опрятной обители» . 3.Основная мысль (размылшения) то что Дуня очень не правильно поступила, жив у Минского и не вспоминав о родном отце, а вспомнила когда уже он был мерт.